Сьогодні Острозька громада з глибоким сумом попрощалася з Владиславом Леонідовичем Затіркою, воїном-героєм, який віддав своє життя, захищаючи Україну. Владислав героїчно загинув, виконуючи бойове завдання, і його подвиг назавжди залишиться у наших серцях.

Владислав Затірка народився 26 червня 1999 року в дружній багатодітній родині в мальовничому селі Верхів. З дитинства він відзначався великою працелюбністю, щирою доброзичливістю та безмежною любов’ю до рідної землі. З 2006 по 2014 роки Владислав навчався у Верхівській загальноосвітній школі І-ІІ ступеня, де здобував базові знання. Згодом продовжив навчання у Грем’яцькій школі, де отримав повну середню освіту. Паралельно з навчанням у школі, Владислав активно розвивав свій творчий потенціал, відвідуючи Острозьку музичну школу.

Після закінчення школи, Владислав Затірка вступив до Рівненського вищого професійного училища Департаменту поліції охорони, де успішно здобув спеціальність «Інкасація та фізична охорона». Після завершення навчання в училищі, Владислав працював на будівництві, де своєю працею підтримував родину та чесно заробляв на життя.

З початком війни, Владислав Затірка добровільно став на захист України, не вагаючись ні хвилини. Разом із своїм батьком, Леонідом Іллічем, вони протягом двох років мужньо брали участь у запеклих бойових діях на різних напрямках фронту. Його брат, Дмитро Затірка, також продовжує віддано служити в лавах Збройних Сил України, демонструючи незламний патріотизм та відданість своїй країні.

На жаль, 11 червня 2025 року, під час виконання бойового завдання в Сумській області, Владислав Затірка героїчно загинув, віддавши своє життя за свободу та незалежність України.

Траурний кортеж із тілом загиблого героя зустріли на Майдані Свободи в Острозі. Далі траурна процесія супроводжувала тіло Владислава до його рідного села Верхів, де відбулося прощання з героєм за місцем його проживання.

Поховання Владислава Затірки відбулося на кладовищі села Верхів. Під час військового ритуалу почесна варта урочисто зняла державний прапор із домовини, що символізувало служіння Владислава Україні. Після виконання державного гімну України, прапор було передано родині загиблого як вияв глибокої вдячності та шани. На завершення траурної церемонії прозвучали салютні залпи, віддаючи останню шану герою, який віддав своє життя за світле майбутнє України.

Владислав Затірка назавжди залишиться в нашій пам’яті як приклад незламної відваги, щирої самопожертви та безмежної любові до рідної землі. Його ім’я житиме у серцях родини, бойових побратимів, односельців та всіх, хто знав і шанував його.

Світла пам’ять Владиславу Затірці. Він віддав своє життя за наше майбутнє.