У Кропивницькому попрощалися з Воїнами-захисниками, Герої живуть у серцях. Вже вкотре Кропивницький проводить в останню путь українських Воїнів. 10 квітня на Алеї почесних воїнських поховань Далекосхідного кладовища знайшли вічний спокій солдат Микола Саржевський і старший матрос Юрій Белінський. Вони віддали життя за цілісність і незалежність України.

Юрій Белінський народився 14 серпня 1967 року в селі Нерубайка Новоархангельського району Кіровоградської області. Навчався в місцевій школі. У 1985-1987 роках проходив військову службу.

З 1993 року Юрій Белінський навчався в Кіровоградському інституті сільськогосподарського машинобудування, де здобув спеціальність інженера-механіка ливарного виробництва. Після закінчення працював інженером-технологом на Кіровоградському чавуноливарному заводі. Згодом став головним механіком в товаристві «Агропродукт» в селі Нерубайка, працював за кордоном та займався підприємницькою діяльністю. Юрій Белінський – справжній герой.

У березні 2022 року, з початком повномасштабного вторгнення, Юрій Белінський добровольцем став на захист України. Служив старшим водієм взводу берегової оборони військової частини на Херсонському напрямку. Мав статус ветерана війни, був відзначений командуванням. Юрій Белінський героїчно боровся за свободу.

Старший матрос Юрій Белінський загинув 31 березня 2025 року в районі Херсона, виконуючи бойове завдання. Йому було 57 років. Він назавжди залишиться в нашій пам’яті.

За словами знайомих, Юрій Белінський був доброю, щирою та позитивною людиною, завжди готовою допомогти. Він захоплювався риболовлею та технікою, все робив своїми руками. Юрій Белінський був чудовим сім’янином, люблячим чоловіком, батьком, сином, братом і другом. У скорботі залишились дружина, сини, мати та брат.

Микола Саржевський народився 26 листопада 1982 року у Кропивницькому. Навчався у школі № 14, закінчив Центральноукраїнське вище професійне училище імені Миколи Федоровського за фахом слюсаря-ремонтника.

Микола Саржевський пов’язав своє життя з будівництвом і став майстром своєї справи.

У грудні 2024 року Микола Саржевський добровольцем приєднався до Збройних Сил України, щоб захищати Батьківщину. Служив у 81-й окремій аеромобільній бригаді на Луганщині. Солдат Микола Саржевський віддав своє життя за Україну.

Солдат Микола Саржевський загинув 21 березня 2025 року біля Білогорівки Луганської області, захищаючи Україну від російської агресії. Йому було 42 роки. Микола Саржевський – приклад мужності.

Микола Саржевський був життєрадісною і доброзичливою людиною з гарним почуттям гумору. Він ніколи не відмовляв у допомозі, багато читав і любив історію. Микола Саржевський цінував родину, був гарним сім`янином, найкращим сином, чоловіком та батьком. У нього залишились батько, дружина та донька.

Архієпископ Кропивницький і Голованівський Марк відслужив панахиду за загиблими. Герої не вмирають! Вони завжди поряд із нами, як приклад. Схилимо голови в хвилині мовчання. Слава Героям! Вічна пам’ять!