Герої у небо ідуть з поля бою
І виють над полем холодні вітри.
Співай мені небо про долю Героїв
Бо гинуть України найкращі сини.
Він повернеться Ангелом білим…
І обійме матусю крильми.
Зацвіте проліском ніжним…
Між холодних обіймів зими.
Він рясними дощами проллється…
Жовтим соняхом…маком в полях.
Журавлем у небі озветься.
Перемоги освітить нам шлях.

Пам’ять про Героя… Минає час та не минає біль від втрати…
Сьогодні минає рік з того страшного дня коли в бою з московськими окупантами загинув житель села Озеряни, воїн – Герой Олександр МАТРЕНЧУК. Наш народ переживає найтрагічніші сторінки своєї історії. Серце крається від жалю за усіх загиблих у цій кривавій та лютій війні. Болить душа за мужніх Героїв, які віддають найцінніше – своє життя – для того, щоб ми з вами могли жити.
Важко уявити, що доводиться пережити батьку та матері, які втратили сина. Але треба пам’ятати, що тепер Олександр став до лав Небесного Війська і вже звідти оберігає своїх рідних та кожного з нас.
Щира вдячність, безмежна шана та вічна пам’ять Тобі, Олександре! Пам’ятаємо про тебе, як про людину міцну духом і нескореного воїна, який віддав своє життя заради нашого мирного майбутнього у вільній та незалежній Україні!
Спочивай з миром! Герої не вмирають! Вони назавжди в наших серцях!
🕯ПАМ’ЯТАЄМО…
🙏МОЛИМОСЬ…
😥СУМУЄМО…