Громада вшановує пам’ять Героя Ярослава Романюка 🖤🖤

З глибоким сумом та скорботою громада зустріла полеглого Героя Ярослава Володимировича Романюка, який віддав своє життя за Україну. З квітами, запаленими лампадками та сльозами на очах, мешканці міста віддали шану своєму землякові, який повернувся додому на щиті, виконавши свій військовий обов’язок.

Ярослав народився 25 вересня 1992 року. Наприкінці січня 2023 року його було мобілізовано Міжгірським районним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки Закарпатської області. З грудня 2023 року він вважався зниклим безвісти під час виконання бойового завдання поблизу села Роботине Пологівського району Запорізької області. Лише через рік та три місяці стало відомо про його загибель, тіло Героя було повернуто в рамках обміну та репарації тіл загиблих. Ярослав був вірним військовій присязі, мужньо захищав незалежність та свободу України, віддаючи всі свої сили та життя за рідну землю.

Скорботний кортеж з тілом Героя прибув до рідного міста зранку, де його зустріли живим коридором пошани. Вздовж вулиць, якими рухалася колона, люди схиляли голови, ставали на коліна, висловлюючи свою глибоку подяку Ярославу за його подвиг та жертовність в ім’я майбутнього України. Кожен з присутніх відчував біль втрати, скорботу за загиблим воїном.

У жалобній процесії взяли участь рідні, близькі, представники місцевої влади, духовенства та всі, хто хотів попрощатися з Героєм. У центральній частині міста траурну колону зустріли парафіяни собору Святих жінок мироносиць з настоятелем храму, отцем-деканом Болехівського деканату ПЦУ Іваном Петрівим, отцем-деканом Болехівського деканату УГКЦ Василем Дзяйлом, а також священники ПЦУ та УГКЦ громади.

Після цього тіло воїна супроводжували пішою ходою до його рідної домівки. Священнослужителі відслужили заупокійну молитву за душу Ярослава. Отець-декан Іван Петрів у своїй промові зазначив: «Сьогодні ми зібралися, щоб віддати шану нашому Герою, принести квіти скорботи та піднести молитви до Всевишнього. Ми дякуємо йому за його подвиг, за самопожертву, завдяки якій ми маємо можливість жити. Він віддав своє життя заради нашого мирного майбутнього. Нехай у ці важкі часи нас не покидає сила віри та молитви, адже це найсильніша духовна зброя. Ярослав сповна виконав свій земний обов’язок, і ми висловлюємо йому свою вдячність у щирих молитвах, у вірі, у проханнях до Господа про дарування йому вічного блаженства у Царстві Небесному. Нехай світла пам’ять про нього живе у наших серцях».

Скорботна тиша, плач рідних та стукіт сердець наповнювали повітря, передаючи глибину втрати. Війна забрала у матері сина, у брата – підтримку, у рідних – турботу, у побратимів – друга.

Прощання з Ярославом Романюком відбудеться 28 березня о 13.00 год.
Герої не вмирають! Вічна пам’ять Ярославові Романюку!🇺🇦🇺🇦