На жаль, з глибоким сумом повідомляємо про загибель відважного захисника України, Саржевського Георгія Вячеславовича. Ця непоправна втрата сталася 26 серпня 2025 року в районі населеного пункту Торецьке, що на Донеччині, під час виконання ним свого військового обов’язку в жорстокій боротьбі з російським агресором. Георгій Вячеславович був відданим сином своєї землі, жителем села Кам’яний Брід, який віддав життя за свободу та незалежність нашої держави.

Георгій Саржевський народився 13 лютого 1985 року у багатодітній родині. Він здобув професію зварювальника та машиніста крана в Ульяновському професійному технічному училищі. З 2003 по 2005 рік вірно служив у лавах армії. Після демобілізації повернувся до рідного села, де працював різноробочим у СТОВ «Нива», демонструючи працьовитість та відданість справі. У 2015-2016 роках Георгій Вячеславович брав активну участь в Антитерористичній операції на сході України, де отримав поранення у вересні 2016 року. Пізніше він працював у організації ПП «Автомагістраль», але його серце завжди прагнуло захищати Батьківщину.

Під час захисту рідного краю на Донеччині, Георгій Саржевський зустрів свою майбутню дружину Ольгу Миколаївну. Разом вони повернулися до рідного села, і у 2020 році у їхній родині народився син Ярослав, наповнивши їхнє життя щастям. З перших днів повномасштабного вторгнення, 25 лютого 2022 року, Георгій Вячеславович знову став на захист України. Його військовий шлях пролягав через Житомир, Донецьк, Запоріжжя, Соледар, Бахмут, Курськ, і, на жаль, саме Донецьк став останнім пунктом його шляху, повернувши Героя до рідного села на щиті.

За свою незламну мужність, відвагу та самовідданість Георгій Саржевський був удостоєний численних державних нагород. Серед них – відзнака Президента України «За оборону України». Головнокомандувач Збройних Сил України відзначив старшого солдата Саржевського Георгія нагородою «За сумлінну службу», висловлюючи вдячність від імені українського народу за його віддану службу.

Висловлюємо найщиріші та найглибші співчуття родині та близьким Георгія Вячеславовича. Ми розділяємо ваш невимовний біль втрати. Вічна пам’ять воїну-захиснику! Герої не вмирають!

« повернутися