Громади мають бути готовими до прийому ветеранів: історія Наталії Ліщишеної

🇺🇦 Громади мають вчитися жити із ветеранами, а не навпаки, переконана учасниця бойових дій Наталя Ліщишена. Її досвід та бачення змін в українському суспільстві надихають на підтримку ветеранів.

У свої 40 років вона вже ветеранка російсько-української війни, знає що таке втратити все, бути переселенкою і як важко військовим адаптуватися до цивільного життя. Наталя Ліщишена присвятила своє життя служінню Україні та захисту її громадян.

☝️ Будучи мешканкою Луганської області, ще з 2014 року жінка активно долучилася до волонтерської діяльності — допомагала військовим, а також людям, які тікали від жахів “русского мира”. Її волонтерська діяльність стала першим кроком на шляху до захисту України.

Оскільки Наталя походить із сімʼї військових, з часом вона ухвалила рішення долучитися до українського Війська. Майже три роки вона прослужила у 80-й окремій десантно-штурмовій бригаді, де проявила мужність та відданість. Вимушена була завершити службу через стан здоров’я, але її бажання допомагати не згасло.

👉 Нині її рідний дім на Луганщині окупований, але жінка знайшла новий — на Вінниччині, де працює фахівчинею з супроводу ветеранів. Її досвід роботи з ветеранами дає їй глибоке розуміння їх потреб.

Її мрія — створити у своїй громаді центр реабілітації для військових — як стаціонарний, так і амбулаторний. Більше того, жінка має амбіції навчити громади приймати ветеранів, допомагати їм, адже знає як сильно ветерани потребують розуміння після пекла війни. Наталя вірить, що громади повинні бути готовими надати підтримку ветеранам.

Щоб розвинути лідерські навички та зрозуміти які кроки їй треба здійснити для змін в країні, Наталя Ліщишена стала учасницею Програми ветеранського лідерства від Руху ЧЕСНО та Школи публічного управління УКУ. Вона прагне донести важливість адаптації громад до потреб ветеранів.

🗣 «Я хочу змін в плані поваги, лікування, реабілітації наших ветеранів, — каже Наталя Ліщишена, — І хочу змін в плані того, що ми маємо готуватися не до того що ветеран має адаптуватися в громаду, а що громада має готуватися і адаптуватися до прийому ветеранів. Їх буде багато. Ми всі чудово розуміємо, що цих самих ветеранів, особливо з проблемами по здоров’ю, буде набагато більше і у нас суспільство взагалі не готове до прийому ветеранів і це реальний шлях і можливість змінити це». Її слова відображають важливість суспільної підтримки ветеранів.

Історію Наталі Ліщишеної можна подивитися у відео. Наша команда щиро бажає ветеранці втілення усіх її планів та мрій! Її приклад надихає на зміни.