Коли в роки Перебудови почали “славити Україну”, я, радянський інженер, дивувався: ще ж нема чого, як то кажуть, суцільна розруха, невизначеність, суперечки. Ну потім, звісно, розібравсь з історизмом того гасла, але мені і надалі більше подобалось “Будуймо Україну”. Ну або “Будуймо Європу в Україні” – був і такий варіант.
Тридцять років минуло, а питання залишається актуальним, треба таки будувати щось путнє. А кому? А як? А що, власне, з чого починати? З обговорення візії, плану?
Не завжди, чогось, воно виходить…
https://partocrat.blogspot.com/2024/04/blog-post.html
Запрошуємо до розмови @читачі

Громадянська позиція