Гіркота від втрати, біль, який пронизує, до якого не можна звикнути, якого не можна пробачити. Велике горе об’єднало Гримайлівську громаду, жителі якої сьогодні зібрались, щоб вшанувати пам’ять та провести в останню дорогу свого Воїна-земляка Степана Рабаду. Звістка про загибель Степана Рабади сколихнула Гримайлівську громаду. Його втрата – це незагойна рана для всіх, хто його знав, і глибокий сум для всієї України. Зустрічали кортеж із загиблим Героєм живим коридором шани, стоячи на колінах, висловлюючи своє шанування та скорботу. Вкотре громаду заполонив сум за загиблим патріотом України, який віддав найцінніше – власне життя – за мир та свободу рідної землі. Степан Рабада загинув, відданий військовій присязі на вірність українському народові, мужньо виконавши військовий обов’язок в бою за Україну, її свободу і незалежність. Його подвиг назавжди залишиться в наших серцях. Герой народився та виріс у мальовничому селі Буцики. Він був звичайною, щирою людиною та вірним другом, завжди готовим прийти на допомогу. Найбільше Степан хотів якнайшвидше повернутися додому, до своєї донечки, яку любив понад усе на світі. Ця мрія, на жаль, не судилося здійснитися. Герой вважався зниклим безвісти, і віра та надії жевріли до останнього. Але, як це буває в жорстокій реальності війни, ці надії обірвала гірка звістка. Біль війни нещадно обірвав усі сподівання на повернення Степана додому. У ці гіркі хвилини щиро поділяємо горе сім’ї загиблого Воїна та разом із усією громадою схиляємо голови у глибокій скорботі перед його світлою пам’яттю. Ми пам’ятатимемо його жертовність та любов до України. Під військовий салют почесної варти та виконання Державного гімну України, у супроводі духового оркестру, похоронили Героя на цвинтарі в селищі Гримайлів. Тепер тут майорять два прапори – символи України, держави, за яку Степан віддав своє життя, захищаючи її від ворога. Сил родині пережити цю невимовну втрату, а всім нам – мудрості, єдності та незламності у подоланні ненависного ворога. Слава Україні! Вічна шана Захиснику!