Здовбицька ОТГ
Герої не вмирають: Пам’яті Сергія Стецюка
Україна в глибокій скорботі… Рідна земля оплакує втрату Героя. Мати, родина, друзі та побратими сумують за Сергієм Стецюком. 😔💔🕯️
Сьогодні ми схиляємо голови в жалобі за мужнім воїном, вірним сином України – Стецюком Сергієм Ігоровичем. Його подвиг назавжди залишиться в нашій пам’яті. 😔🕯️ Сергій Стецюк віддав своє життя за Україну.
Народжений 1 березня 1989 року в мальовничому селі Здовбиця, Сергій з юних років проявляв доброту, щирість та неабиякий розум. У шкільні роки – старанний учень, допитливий, захоплювався математикою, літературою та історією рідного краю. Він заслужено користувався повагою серед односельчан – за його відкритість, готовність завжди прийти на допомогу, за його щедру душу. Сергій був тим, хто надихав жити та творити.
Сергій здобув вищу освіту у Львівському національному аграрному університеті, де отримав фах інженера-будівельника. Після закінчення навчання працював у Києві – в сфері архітектури та будівництва. Його цінували за професіоналізм та відданість справі. Сергій Стецюк був відповідальним, комунікабельним та цілеспрямованим – його поважали всі, з ким зводила доля.
Життя Сергія Стецюка було сповнене світла та позитиву. Його душа завжди прагнула тепла, щирості та краси. Особливе місце в серці Героя належало його коханій дружині Світлані, з якою він мріяв про тихе, спокійне та щасливе майбутнє. Але всі їхні плани зруйнувала безжалісна війна…
З початком повномасштабного вторгнення, на другий день, Сергій без жодних вагань став на захист столиці в рядах територіальної оборони. Згодом – офіційно вступив до лав Збройних Сил України. Його бойовий шлях проліг через найгарячіші точки фронту: Бахмут, Сєвєродонецьк, Харків, Херсон, Суми. Сергій Стецюк мужньо боронив рідну землю.
Навіть у найскладніші моменти боїв Сергій залишався життєрадісною людиною, знаходив слова підтримки для рідних, дарував тепло та надію, навіть коли навкруги панувала темрява. Сергій Стецюк був справжнім Героєм.
19 березня 2024 року Сергій героїчно загинув, виконуючи бойове завдання. Підтвердження його загибелі родина отримала лише 21 травня 2025 року. Рік чекання, сповнений тривог, молитов і незгасної віри в диво…
Сергій Стецюк назавжди залишиться в нашій пам’яті – світлим, щирим, відважним. Він не побоявся зустріти ворога віч-на-віч, віддавши своє життя за кожного з нас. Він – Герой України!
Вічна слава Герою! 🇺🇦
Вічна пам’ять світлій душі Сергія Стецюка!🇺🇦


