💔Гіркі материнські сльози… Пекучі сльози дружини… Невтішні сльози родини, близьких та знайомих… Сьогодні громада прощалася зі своїм Героєм-захисником – Геращенком Юрієм Валерійовичем💔. Скільки разів йому доводилося ходити маркевичевськими стежками, а скільки разів він мріяв ще пройтися ними та, на жаль, нині в домовині вулицями рідного села востаннє його пронесли військові.

14 лютого 1994 року в родині Геращенків Валерія Миколайовича та Тетяни Миколаївни народився їх первісток – Юра. Хлопчик ріс веселим, слухняним та працьовитим. Згодом в сім’ї народився Миколка. Батько працював шофером, а мати – бухгалтером в місцевому сільгосппідприємстві. Працювали багато, тому клопоти по догляду за молодшим братом часто залишалися за старшим братом, Юрієм. Навчався Юра в Маркевичевській загальноосвітній школі. Він був товариським, кмітливим, завжди знаходив спільну мову з усіма однокласниками та вчителями.

Після закінчення школи, Юрій вступив до технікуму газової і нафтової промисловості Одеської національної академії харчових технологій. Здобувши освіту, він почав працювати, але його життя було наповнене не тільки працею. Мав кохану дівчину Крістіну, з якою мріяв про спільне майбутнє. У вересні 2024 року їхня мрія частково здійснилася – у Юрія та Крістіни народився син Вадим. Свою Крістіну Юрій дуже любив, а маленького Вадима – обожнював. У молодят були звичайні життєві плани: Юрій мріяв побувати закордоном, показати коханій кожний куточок України, разом з сином посидіти біля водойми, адже дуже любив риболовлю.

Та всі ці плани перекреслила війна, яка прийшла на нашу землю. Юрій Валерійович був мобілізований 06 жовтня цього року та направлений для проходження індивідуальної базової військової підготовки. На жаль, 16 жовтня російські війська завдали удару балістичними ракетами по території одного з навчальних підрозділів. Під час цього підступного ракетного обстрілу, Юрій Валерійович героїчно загинув, захищаючи свою краї.

Сьогодні до Небесного війська ми провели надзвичайно світлу, добру людину. Хорошого сина, гарного чоловіка, люблячого батька, вірного друга. Ми схиляємо голову в глибокій пошані до загиблого Воїна та висловлюємо щирі співчуття рідним й близьким Героя! Його жертва не буде забута. Вічна та світла памʼять Юрію Валерійовичу!

[fb_vid id=