ДВА РОКИ ТИШІ: ІСТОРІЯ ГЕРОЯ АНДРІЯ ПАНЧИШИНА

🙏Два роки чекання і безмежна віра… У рідному домі 36-річного захисника Андрія Панчишина з села Бовшів на Прикарпатті, все досі зберігає його присутність: облаштована кімната, незавершена ікона, над якою він працював, і, найголовніше, батьківське серце, що не перестає сподіватися. Його історія – це зворушливе нагадування про те, скільки родин в Україні живуть очікуванням своїх синів, чоловіків та братів.

🪖Втрачений зв’язок. Востаннє з Андрієм Панчишиним, військовослужбовцем, який мужньо боронив рідну землю, зв’язок було втрачено 22 жовтня 2023 року. Це сталося неподалік села Синьківка, що на Куп’янському районі Харківської області. Цей день назавжди закарбувався в пам’яті його близьких як початок тривалого і болісного очікування.

На місці, де час зупинився. Ми побували там, де для батьків і родини Андрія час ніби зупинився. Кожен куточок дому нагадує про нього, про його мрії та надії. Незавершена ікона символізує не лише його творчі здібності, а й незавершену боротьбу, незавершену мрію про повернення до мирного життя. Це місце, де живе пам’ять, віра та незламний дух українського народу, який продовжує боротися за своє майбутнє.

Історія Андрія Панчишина – це лише одна з багатьох. Це історії про мужність, самопожертву та безмежну любов до своєї країни. Це історії, які нагадують про ціну миру і про тих, хто її платить щодня. Ми пам’ятаємо кожного героя, який віддав своє життя або зник безвісти, захищаючи Україну.