24 червня — це дата, що навічно закарбована в історії Радивилова як день скорботи та вшанування пам’яті. Два роки тому, у трагічних боях на Запорізькому напрямку, віддав своє життя за Україну військовослужбовець Дмитро Юрійович Бабка, уродженець та гордість міста Радивилів. Його світле ім’я стало символом незламності духу та безмежної відданості рідній землі.Дмитро Юрійович Бабка, що народився 30 жовтня 1986 року, був не просто солдатом, а справжнім патріотом своєї держави. Він був випускником міського ліцею №2 імені П.Г. Стрижака в Радивилові, де здобув освіту та виховав у собі ті якості, що згодом привели його на захист Батьківщини. До війни він жив звичайним життям, але коли ворог ступив на нашу землю, Дмитро без вагань став до лав Збройних Сил України.На фронті сержант Бабка Дмитро Юрійович виконував надзвичайно важливу та небезпечну роботу, командуючи автомобільним відділенням артилерійської батареї. Його досвід, професіоналізм та відвага були цінними для побратимів. 24 червня 2023 року, під час виконання бойового завдання, біля населеного пункту Затишшя на Запорізькій області, позиції артилерійської батареї, де служив Дмитро, зазнали ворожого обстрілу. Цей удар став для 36-річного військовослужбовця фатальним. Дмитро Бабка загинув як справжній герой, захищаючи кожного з нас.Звістка про загибель Дмитра глибоко сколихнула Радивилів. Весь містян вийшов, щоб провести в останню путь свого земляка, свого захисника, свого героя. Чин похорону відбувався у Радивилові. Молитовне відспівування пройшло у храмі Святого Олександра Невського, де священники та благочинний Радивилівського благочиння молилися за упокій душі воїна. Місцеві жителі, вражені глибиною втрати, ставали навколішки вздовж вулиць міста, коли везли труну Героя. Це був жест глибокої пошани, визнання його подвигу та безмежної вдячності за його жертовність.На цвинтарі, до традиційної християнської церемонії поховання, долучилися військові почесті. Пролунав трикратний військовий залп, що став символом останньої шани, а духовий оркестр виконав Державний Гімн України, що нагадав усім присутнім про ту велику ціну, яку Україна платить за свою незалежність.Ім’я Дмитра Бабки тепер назавжди вписане в пантеон українських героїв, серед тих, хто віддав найцінніше – своє життя – заради миру на рідній землі та свободи для майбутніх поколінь. Ми пам’ятаємо кожного, хто став на захист Батьківщини. Вічна слава всім, хто продовжує боротися за Україну, і вічна пам’ять тим, хто вже віддав своє життя! Його історія є постійним нагадуванням про те, що свобода не дається задарма, і що кожен день боротьби – це внесок у мирне та незалежне майбутнє. Ми завжди будемо пам’ятати Дмитра Бабку, нашого земляка, який став справжнім воїном світла.