День села Копачів — свято, що об’єднує серця та зміцнює громаду.

Кожне село має свою унікальну душу — невидиму, але глибоко відчутну. Вона живе в спокійних вуличках, у шелесті дерев, у щирих очах мешканців. У селі Копачів ця душа особлива: наповнена теплом, щирістю та глибокою любов’ю до рідної землі, до праці та до людей, які її населяють. Це свято Дня села Копачів стало яскравим свідченням того, що справжня сила громади полягає в єдності, глибокій повазі до минулого та наполегливій турботі про майбутнє. Ця єдність особливо відчувалася протягом усього святкування.

Святкування розпочалося з вшанування пам’яті Героїв. Громада вшанувала хвилиною мовчання тих, хто поклав своє життя за мирне небо над Україною. Це був момент глибокої поваги та національної скорботи, де поряд стояли волонтери ГО “Материнське серце”, військові та рідні загиблих. Кожен з присутніх – це невід’ємна частина незламної опори, на якій тримається наша держава. Ця спільна пам’ять об’єднує громаду.

Після вшанування пам’яті, повітря наповнилося радісною музикою, щирими словами привітань та усмішками. Юні таланти з Копачівської гімназії вийшли на сцену, щоб представити свої виступи. Для багатьох з них це був перший виступ перед такою великою аудиторією, і їхня щирість, безпосередність та любов до рідного села зворушили присутніх до глибини душі. Це був справжній прояв майбутнього громади.

Особливе захоплення викликав виступ колективу «Намисто», який завжди є окрасою культурного життя краю. А виступ Юрія Побігая, заслуженого працівника культури України та директора Міського будинку культури, став тією визначальною нотою, що гармонійно об’єднала різні покоління — від найменших дітей до найстарших мешканців села. Його мистецтво сприяло згуртуванню громади.

На подвір’ї розгорнулася святкова ярмарка, де були представлені різноманітні вироби талановитих майстринь: витончені віночки, обереги, іграшки та інші рукотвори. А столи з домашніми смаколиками, приготованими учнями Копачівської гімназії разом із батьками, перетворилися на справжній центр гастрономічної насолоди. Тут панувала атмосфера справжньої любові, душі та тепла родинного вогнища, що демонструвало згуртованість громади.

У цей святковий день також лунали слова щирої вдячності та глибокої пошани. Особливо відзначили тих, хто досяг поважного віку — носіїв мудрості, пам’яті та традицій села. Привітали молоді родини, які поповнили громаду новим життям, символізуючи надію на майбутнє. Також були нагороджені найактивніші мешканці села — люди, які навіть у найскладніші часи війни не втрачають віри, активно допомагають, роблять внески на підтримку армії та спільної справи, тримаючи її на своїх плечах. Це приклад незламності громади.

Щирі привітання від керівництва громади, села та почесних гостей підкреслили спільне прагнення всіх до миру, добробуту, міцного здоров’я, гармонії в родинах, ясного неба та якнайшвидшої перемоги. Усіх об’єднувала глибока любов до Копачева.

Це свято стало черговим доказом того, що село Копачів живе. Воно живе не лише своєю господарською діяльністю чи давніми традиціями, а й серцем кожного мешканця, хто народився, виріс або повертається сюди, навіть після довгих років. Душа села Копачів — це його люди.

Ми висловлюємо щиру подяку кожному жителю Копачева за їхню душу, доброту та незламну силу. Разом — ми незламні. Разом — ми Україна! 💙💛

Автор фотографій: Віталій Малік