Десятий Convoy4Ukraine успішно завершив свою місію, доставивши 22 надважливих автомобілі для підтримки оборони України. Цього разу волонтерська команда, що об’єднала небайдужих людей з Ірландії та Великобританії, прибула до Мостиська. Тут їх тепло зустріли міський голова Бродів Анатолій Белей з командою, а також волонтери київської організації «Трініті».

Наша багаторічна співпраця та щира дружба, що триває з перших днів повномасштабного вторгнення, стали можливими завдяки невтомній праці Віки Байцер та Олександра Шехтера. Саме вони підтримують міжнародні зв’язки, забезпечують належну документацію та успішно оформлюють гуманітарну допомогу, долаючи всі бюрократичні перешкоди.

Волонтерський конвой передав 10 позашляховиків для Бродівської громади. Це потужні машини з високою прохідністю, здатні перевозити необхідні вантажі, що допоможе нашим захисникам ефективніше виконувати поставлені завдання. Автомобілі на війні стали не просто необхідністю, а життєво важливим елементом, тому потреба в них залишається постійною та нагальною.

Традиційно, передані автомобілі були доповнені гуманітарною допомогою. Серед переданих речей – предмети першої необхідності, засоби гігієни, а також корм для тварин. Це свідчить про те, що добрі серця не залишають у біді жодного створіння, навіть під час найскладніших випробувань.

Після обміну привітаннями та урочистої передачі ключів від автомобілів, водії вирушили до своїх пунктів призначення. Машини, що прибувають до нас, проходять необхідне обслуговування, а потім прямують до зон бойових дій, де на них з нетерпінням чекають наші воїни.

Міський голова висловив щиру подяку незмінному очільнику ірландської команди Michael Hughes та керівнику британської команди Tom Walston, вручивши їм пам’ятні подарунки та сувеніри від Бродівської громади. Цей жест став виразом глибокої вдячності за їхню невтомну підтримку.

«Чи не втомилися ви допомагати?» – це питання часто виникає у дружніх розмовах. Відповідь наших іноземних друзів завжди однакова: «Ні, адже це і наша боротьба за свободу. Україна не сама в цій війні!» Ця стійкість та непохитна віра надихають.

У найтемніші часи особливо яскраво видно світлих людей. Серед мороку повномасштабної війни нам пощастило знайти не просто партнерів, а справжніх друзів. До волонтерських команд постійно долучаються нові учасники: хтось вперше відвідує Україну, а хтось, знайшовши українське коріння у своїй родині, вивчив українську мову, щоб підтримувати зв’язок з країною, яка мужньо бореться за свою незалежність. Ми переконані, що з допомогою вільного світу Україна обов’язково переможе.

Дякуємо нашим іноземним друзям, бродівським та київським волонтерам, а також усім, хто продовжує допомагати, незважаючи на складнощі та тисячі кілометрів, що розділяють наші країни. Тільки разом ми зможемо досягти перемоги.