Директор музею Трудове братство М.М. Неплюєва Валерій Авдасьов опублікував чергові спогади ямпільського краєзнавця В.Корози. Ці цінні матеріали проливають світло на одну з цікавих, але нереалізованих сторінок історії Ямпільщини – проєкт автомагістралі Москва – Київ 1936 року, що мав пройти саме через Ямпільський район. Ця ідея свідчить про значні амбіції тодішньої влади щодо розвитку транспортної інфраструктури, яка мала з’єднати дві ключові столиці.
У той час, коли великі будівельні проєкти були символом індустріалізації, прокладання такої стратегічної дороги, як автомагістраль Москва-Київ, мало б величезне значення. Вона не лише спростила б логістику, але й суттєво вплинула б на економічний та соціальний розвиток регіонів, через які мала пролягати. Зокрема, для Ямпільського району це могло означати притік робочої сили, розвиток придорожньої інфраструктури та інтеграцію в ширші економічні процеси.
«Голова колгоспу ім. Куйбишева (х. Прудище) Ігнатенко Степан та заступники голови Ямпільського райвиконкому Кузенков і Лисенко розповіли, що влітку 1936 року поблизу Ямполя працювали інженери-геодезисти, які займались дослідженням місцевості для будівництва майбутньої автотраси Москва-Київ. Рухались з боку Москви. Квартирувались у Прудищі»
Ці спогади краєзнавців є надзвичайно цінними, адже вони дають змогу зазирнути у деталі планування грандіозних інженерних проєктів минулого. Робота інженерів-геодезистів у 1936 році на Ямпільщині була кроком до реалізації масштабної транспортної артерії. Вони ретельно вивчали ландшафт, оцінювали можливості прокладання шляху, що мав стати частиною великої мережі доріг. Вибір Ямпільського району, зокрема хутора Прудище як місця квартисування, свідчить про серйозне вивчення цієї місцевості для Ямпільської автомагістралі.
Проте, як зазначає Валерій Авдасьов, цей масштабний проєкт дороги в підсумку був реалізований іншим маршрутом. Насправді, автошлях провели повз село Калинівку Курської області. Причини зміни маршруту можуть бути різними: від складних географічних умов на початковому шляху до стратегічних або економічних розрахунків, які змусили переглянути початкові плани. Історія транспортної інфраструктури часто знає подібні випадки, коли початкові ідеї трансформуються під впливом зовнішніх факторів або нових даних.
Дослідження подібних історичних фактів, які проводить Валерій Авдасьов та інші краєзнавці, є вкрай важливим для збереження пам’яті про минуле Ямпільщини. Вони допомагають зрозуміти, як формувалася сучасна інфраструктура та які амбіції передували нинішнім реаліям. Цей нереалізований проєкт дороги є яскравим прикладом того, як плани змінюються, але їхній слід залишається в місцевих спогадах та архівах, чекаючи на своє відкриття. Це цінний внесок у краєзнавство Ямпільщини.
↪️Детальніше про це читайте в новині.
Підпишись на Ямпіль.INFO
