# ⚠️***До дня вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС***🤲

📌14 грудня 1986 року – день, коли було закінчено будівництво саркофага над зруйнованим четвертим енергоблоком Чорнобильської АЕС. Щороку 14 грудня в Україні відзначають День вшанування ліквідаторів аварії на ЧАЕС. У цю дату згадують усіх, хто, ризикуючи своїм життям і здоров’ям, зберіг нам майбутнє і кого, на жаль, уже немає серед нас. Масштабна катастрофа об’єднала простих людей різних професій, віку, регіонів. Згадаємо про їхній героїчний вчинок у бесіді з Віктором Михайловичем Дербасом, ліквідатором з П’ятихатщини, який є очільником місцевого осередку Всеукраїнської громадської організації інвалідів «Союз Чорнобиль України» та входить у склад президії громадської організації ветеранів П’ятихатської громади «Турбота».

Віктор Михайлович народився в П’ятихатках 26 грудня 1957 року. Закінчив І школу ім. Кірова в 1975 році. З 1976 року до 1978 року перебував на службі в армії. З дитинства цікавився автосправою й технікою, але головним хобі юного Віктора був футбол. До речі, це захоплення не обмежилося дитячим інтересом – Віктор Михайлович все життя грав у футбол та брав участь у змаганнях різних рівнів. З теплом і вдячністю згадує свого тренера з ДЮСШ, Олександра Олександровича Нужного, який допомагав покращити навички і прищепив ще більшу любов до цього спорту. Фізична активність і зараз є невід’ємним складником життя Віктора Дербаса, він завжди долучається до спортивних заходів, всеукраїнських забігів, які проходять у громаді, а ще обожнює спостерігати за місцевими футбольними змаганнями.

Щодо професійної діяльності, то Віктор Михайлович працював водієм усіх можливих категорій на різних підприємствах і установах: П’ятихатській сільгосптехніці, Жовтоводському управлінні будівництвом, Придніпровській залізниці. Був водієм пасажирських автобусів: підвозив шахтарів до місця роботи, возив на матчі футбольну команду «Сіріус» усією Україною. Розповідає, що з 1980 до 2002 року з родиною проживав у Жовтих Водах, а у 2002 році повернувся до рідних П’ятихаток, де і дотепер проживає та здійснює активну громадську діяльність.

❗️Повертаючись думками до страшних подій 1986 року, Віктор Михайлович зі смутком згадує той переломний момент його життя. Ділиться, що про вибух на реакторі ЧАЕС дізнався із засобів масової інформації, але на той момент не міг уявити масштаби катастрофи. Згодом за місцем роботи, в автобазі управління будівництвом, довели до відома про надзвичайну подію, попередили, що всі водії будуть відправлені ліквідувати наслідки катастрофи – і вже у травні Віктор Дербас із сотнями інших працівників вирушив до зони ураження. Спочатку штаб був розміщений в радіусі 30 кілометрів від вогнища в селищі Іванків, трохи пізніше – у самому Чорнобилі на автовокзалі. Відрядження до зони відчуження чергувалися зі звичною роботою вдома, але це тривало навіть не місяці, а роки – з 1986 і до 1989. Вдома у цей час на Віктора чекала родина – дружина з двома синочками, а в Чорнобильській зоні – наслідки неосяжної трагедії та громадянський обов’язок. *«Їхали ми туди за покликом душі й свідомості, доставляли вантажі, переганяли техніку, нас об’єднало це спільне горе. Звісно, трагедія дуже негативно вплинула на здоров’я: хвороби не змусили себе чекати, багатьох товаришів-ліквідаторів вже немає в живих. З багатьма спілкуємося і зараз, постійно підтримуємо зв’язок»*, – ділиться щемливими подробицями Віктор Михайлович.

Зараз Віктор Михайлович Дербас має трьох онуків і проводить час із родиною, а також очолює місцевий осередок ВГОІ «Союз Чорнобиль України» та знаходить підтримку в тісній співпраці з головою Жовтоводського осередку чорнобильців Анатолієм Трифунтовим. Очільники обговорюють нагальні питання, діляться досвідом та цінною інформацією. Також Віктор Михайлович є членом президії ГО ветеранів «Турбота»: бере активну участь у заходах, засіданнях, волонтерській діяльності. У пам’ятні дати трагедії на ЧАЕС, 26 квітня та 14 грудня, Віктор Дербас разом із представниками ветеранської організації на чолі з Людмилою Прокопенко навідують чорнобильців, підбадьорюють теплими словами.

🤝Віктор Михайлович Дербас бажає всім ліквідаторам-землякам міцного здоров’я та довголіття, мирного неба, сімейного затишку, добробуту і достатку.

🌺Щиро дякуємо вам за неоціненний подвиг та безцінний ризик, адже ви пожертвували своїм здоров’ям заради нашого життя! Схиляємо голови перед полеглими, шануємо живих героїв-ліквідаторів!