Друзі й читачі спільноти Велимченська ТГ!

Сьогодні, 25 серпня 2024 року, на спортивному майданчику Велимченського ліцею було проведене урочисте відкриття СПОРТИВНОГО КОМПЛЕКСУ, створеного в пам’ять про молодшого сержанта ВОЛОДИМИРА РЕДЬКОВИЧА, який героїчно загинув під час виконання бойового завдання із захисту Батьківщини.

Після відкриття спортивного комплексу отець Дмитро настоятель храму Покрови Пресвятої Богородиці Православної Церкви України здійснив чин освячення.

На заході були присутні: очільниця громади Анастасія Павлович, директор ліцею Велимченський ліцей Велимченської сільської ради Тетяна Павлович, класні керівники Віталій та Ганна Трофимчук. Гостями заходу також були військовослужбовці та волонтер Федір Павлович.

Зі сльозами на очах присутні, тамуючи подих, слухали виступ матері Воїна Галину Василівну, кожне слово виривалося з серця й приймало до душі, присутні не могли стримати сліз. Жінка розповідала про своє дитя з любовʼю й гордістю, її щирий й безмежно люблячий син в мирному житі, сміливий й мужній Воїн в бою. Його жертовність й стійкість духу, захоплюють, надихають й мотивують багатьох на боротьбу. На жаль, мрії Володимира пізнати щастя батьківства так і не судилося здійснитися, але, в памʼять про сина, батьки Володимира подарували всім дітям громади спортивний комплекс й з легкою усмішкою спостерігали, як молоді юнаки вправно виконують спортивні трюки, а гомінка дітвора за підтримки дорослих бавляться на майданчику.

«Наші діти — це наше майбутнє, а тому вони варті найкращого. Мого сина вже не повернути, але є інші, заради, яких потрібно боротися на усіх фронтах» – каже пані Галина.

Редькович Володимир (29.08.1993 – 28.09.2022 року) народився в селі Велимче, останній бій прийняв на Харківщині в районі населеного пункту Гряниківка. Після завершення строкової служби одним із перших став на захист неньки України й понад рік перебував в зоні АТО, пройшов Іловайськ та Дебальцеве й в серпні 2015 повернувся в рідне село. Однак, наступного дня після повномасштабного вторгнення росії на нашу землю, 25 лютого 2022 року, відправився в навчальний центр звідки у зв’язку з тим, що мав бойовий досвід був відразу дислокований з побратимами на Київщину, хлопці звільняли Макарів й низку інших населених пунктів. Бойовий шлях Володимира був тернистий, але попри всі складнощі військової служби зберіг людяність й доброту серце. А тому, наш з Вами священний обов’язок перед Володимиром, зберегти світлу пам’ять про його жертовність та любов до України.

Спортивний комплекс придбано й встановлено за кошти батьків Захисника.

Дякуємо батькам Редьковича Володимира, що попри тяжку втрату вони знайшли в собі сили жити, продовжують творити добро й зберігають у своєму серці віру в Перемогу України. За яку мужньо боровся їхній син й в яку щиро вірив, бо Україна для нього була понад усе!

Також хочеться висловити слова вдячності всім хто прийшов та підтримав батьків нашого Героя.