Дякуємо тим, хто щодня поруч із дітьми, які потребують особливої турботи

Служба у справах дітей та сім’ї нашої громади — це більше, ніж просто орган. Це місце, де працюють серцем. Де дитячий біль сприймається як свій, а кожна історія – не статистика, а доля. Щирі слова подяки висловлюємо начальниці служби Косинській Людмилі Валентинівні, а також незамінним працівникам — Спис Наталії, Іщенко Юлії та Аллі Степаненко. Ви — ті, хто бачить, чує, підтримує, не стоїть осторонь. Ви — тихий тил для тих, кому найважче. Ви — надія для дітей, які пережили надто багато.

Попри те, що в громаді ще не створено окремого Центру надання соціальних послуг, ви берете на себе надзвичайно важливу частину роботи із захисту прав дітей, співпрацюючи із іншими відділами, фахівцями, родинами. Вашу працю складно виміряти цифрами чи словами — адже вона про серце, яке болить і радіє разом із дітьми.

Сьогодні на обліку служби перебувають:
🔹 12 дітей-сиріт
🔹 34 дитини, позбавлені батьківського піклування
🔹 438 дітей, батьки яких боронять Україну
🔹 19 дітей, чиї батьки загинули за нашу державу
🔹 6 дітей, які опинилися у складних життєвих обставинах
🔹 11 дітей, які постраждали внаслідок війни
🔹 2 дитячі будинки сімейного типу, в яких виховуються 13 дітей.
🔹 1 прийомна сім’я, у якій виховується 4 дитини.

Це не просто цифри. Це сотні дитячих очей, які чекають на тепло, підтримку, захист. І вони його отримують — завдяки вам.

Одна з недавніх історій, що не залишила байдужим жодне серце — історія хлопчика, який осиротів. Він раптом опинився у порожнечі: ні мами, ні тата, ні бабусі, ні дідуся. Жодної рідної душі. Тихий, замкнутий, ніби відсторонений від усього світу. Його погляд — наче порожній простір. Йому не було цікаво, що буде завтра, він не мав мрій, не мав опори.

Але саме тоді служба взяла цю історію під свою опіку. Шукали, перевіряли, спілкувалися, вивчали деталі. І знайшли — рідного дядька, з яким хлопчина давно не мав зв’язку. Людину, яка не знала про трагедію, але одразу приїхала. Це була зустріч, яка зворушила до сліз всіх присутніх. Зустріч, у якій було місце всьому — болю, прощенню, радості, надії.

Зараз служба супроводжує цю родину й допомагає хлопцю здійснити його мрію — вступити до військового ліцею. Це його бажання. Його нова мета.

І так — з кожною дитиною. Хто, де, з ким, у яких умовах — усе це тримається на відповідальності, чуйності й небайдужості людей, які щодня працюють в службі у справах дітей та сім’ї. Вони завжди на зв’язку – і вдень, і вночі, і у святкові дні. Піднімуть слухавку у будь – який час аби заспокоїти, проконсультувати, допомогти знайти рішення.

Дякуємо вам за величезне серце, за щоденну боротьбу за дитинство і щасливе майбутнє. Дякуємо за вашу чуйність, за те, що не боїтесь складних історій, що залишаєтесь поруч навіть тоді, коли інші відвертаються. Нехай ваша доброта повертається сторицею. Ви – справжні, ви – незамінні, ви – сила нашої громади.