Іван Тимочко, голова Ради резервістів Сухопутних військ ЗСУ, вважає, що Україна потребує колективної оборони, сформованої на основі спільної армії з західними союзниками. Це, за його словами, буде найдієвішим способом захисту держави, а не просто залучення окремих військ.

В інтерв’ю “Українському радіо” Тимочко зазначив, що дискусії щодо статусу та походження іноземних військ в Україні залишаються на рівні обговорень, оскільки їм бракує конкретної форми та змісту. “Найбільш ефективним і дієвим способом буде колективна оборона, не просто залучення деяких військ, а колективна оборона на рівні держав зі спільно утвореною армією”, – наголосив він.

Така спільна армія мала б єдине командування, спільні командні центри та спільне використання озброєнь. Важливо, щоб війська різних країн діяли за єдиною військовою ієрархією та структурою, а не за національною ознакою. “Немає значення, хто є авіаторами, артилеристами чи піхотинцями у цій спільній армії. Має значення те, наскільки вони боєздатні і наскільки швидко вони можуть вступити в бій”, – пояснив експерт.

Тимочко припускає, що така модель може бути реалізована в рамках “Коаліції охочих” і, ймовірно, саме так і відбуватиметься. Він також згадав про очікування, що “Рамштайн” або європейська частина НАТО зможуть взяти на себе подібну відповідальність. Однак, на думку експерта, ці структури виявилися надто забюрократизованими та обмеженими власними правилами, ухваленими протягом історії НАТО.

“Якщо говорити про присутність іноземних військ окремих держав, стоїть питання, чи вони вступатимуть в бій, коли виникне в них потреба”, – додав Тимочко, підкреслюючи невизначеність щодо реальних бойових дій окремих контингентів. Він також припустив, що спільними могли б бути лише ракетні війська або авіація, які могли б взяти на себе відповідальність за закриття повітряного простору.

Що відомо про іноземний контингент в Україні

Раніше повідомлялося, що Велика Британія розглядає можливість направлення своїх військовослужбовців в Україну вже в перший тиждень після ухвалення мирного договору з РФ. Першими, за даними ЗМІ, могли б бути інструктори та інженери, які б допомогли у відновленні ЗСУ. Експерт Павло Нарожний вважає, що Україні не варто розраховувати на великий військовий контингент, оскільки європейські армії мають обмежені ресурси. Наприклад, Німеччина планує направити лише одну бригаду до Литви. Президент Литви Гітанас Науседа також коментував готовність країни надавати миротворчі війська, зазначаючи, що це відбуватиметься в межах мандату Сейму.