Естонія здійснила важливий крок у сфері національної безпеки, подавши до Організації Об’єднаних Націй у Нью-Йорку офіційного листа про свій вихід з Оттавської конвенції. Цей міжнародний договір, відомий також як Конвенція про заборону протипіхотних мін, забороняє їх застосування, накопичення запасів, виробництво та передачу, а також вимагає їх знищення. Рішення Естонії було зумовлене глибоким аналізом уроків, отриманих під час сучасних конфліктів, зокрема досвіду війни, що триває в Європі.

Згідно з процедурою, закон про вихід з Оттавської конвенції набуде чинності через шість місяців після подання листа до ООН. Це дасть Естонії необхідний час для адаптації своїх оборонних стратегій та перегляду запасів озброєнь. Голова Міністерства закордонних справ Естонії підкреслив, що для ефективного захисту своєї країни держава не може дозволити собі односторонні обмеження на озброєння, які не дотримуються потенційним супротивником. Цей підхід є ключовим для забезпечення безпеки та суверенітету в умовах сучасних загроз.

При цьому Естонія запевнила, що залишається повністю відданою принципам міжнародного гуманітарного права та продовжуватиме захищати цивільне населення навіть після виходу з Оттавської конвенції. Цей крок не означає відмову від гуманітарних зобов’язань. Країна збереже підтримку проектів гуманітарного розмінування та надання допомоги жертвам збройних конфліктів. Таким чином, рішення спрямоване на підвищення обороноздатності, а не на відмову від міжнародних норм поведінки.

Міністр закордонних справ зазначив, що вихід з Оттавської конвенції дозволить Силам оборони Естонії отримати більшу гнучкість у виборі систем озброєння, засобів та методів, які є необхідними для зміцнення обороноздатності країни. Це дозволить Естонії ефективніше реагувати на гібридні та асиметричні загрози, використовуючи широкий спектр оборонних інструментів, що відповідають сучасним викликам.

Історія та значення Оттавської конвенції

Оттавська конвенція була ухвалена 18 вересня 1997 року в Осло та офіційно набула чинності у 1999 році. На сьогодні понад 160 країн світу є її учасниками, включаючи більшість західних держав. Однак, серед значних країн, які не приєдналися до цього договору, залишаються Китай, Російська Федерація, Сполучені Штати Америки, Індія та Пакистан. Цей список свідчить про розбіжності у підходах до використання протипіхотних мін у світі.

Україна підписала Оттавську конвенцію у лютому 1999 року в Нью-Йорку, а Верховна Рада ратифікувала її 18 травня 2005 року. На момент підписання Україна володіла одним з найбільших запасів протипіхотних мін у світі, посідаючи п’яте місце після Китаю, Росії, США та Пакистану – країн, які, як і Індія, не приєдналися до угоди. Учасники конвенції зобов’язуються ніколи не використовувати протипіхотні міни, а також не розробляти, не виготовляти, не купувати, не зберігати та не передавати їх ані безпосередньо, ані через посередників. Рішення Естонії є прецедентом серед європейських країн, що свідчить про переосмислення оборонних стратегій в умовах зміни геополітичної ситуації та загроз безпеці.

Термінові та важливі повідомлення про події читайте на нашому каналі у Telegram.