Етнографія по-лубенськи: дослідження минулого та його спадщини

17 липня Україна відзначає День етнографа – свято, присвячене вивченню культури та традицій народів. З цієї нагоди в Публічній бібліотеці імені Володимира Малика міста Лубни відбувся цікавий народознавчий мікс. Його учасницями стали активні члени клубу «У дружньому колі», які занурилися у світ української етнографії.

Під час зустрічі гості бібліотеки мали змогу ознайомитися з цінними виданнями з фондів книгозбірні. Особливу увагу було приділено книгам, що розкривають історію українського національного костюма, його регіональні особливості та традиційні прикраси. Це дало можливість глибше зрозуміти багатство та розмаїття українського вбрання.

Крім того, відбулося жваве обговорення сучасних етнографічних тенденцій. Учасниці долучилися до аналізу зразків старовинного одягу Лубенщини, що датуються кінцем ХІХ – початком ХХ століття. Це допомогло порівняти минуле з сьогоденням та простежити еволюцію традицій.

Етнологія, як наука про народи, їх походження, традиційний спосіб життя, світогляд, а також матеріальну та духовну культуру, відіграє ключову роль у збереженні національної самобутності. Вона тісно переплітається з такими дисциплінами, як історія, фольклористика, культурологія та археологія, створюючи комплексну картину розвитку людства.

Цікаво, що саме в ці дні народилися видатні постаті, пов’язані з етнографією. Зокрема, Микола Миклухо-Маклай (1846–1988), козацький нащадок з Чернігівщини, та Володимир Науменко (1852–1919), один із засновників української етнографічної школи, чий дід працював у Лубнах. Їхній внесок у вивчення культурної спадщини важко переоцінити.

Національна самобутність – це не лише предмет наукових досліджень, а й потужне джерело гордості за власне минуле. Вона надихає бути гідними предковічного спадку роду та зберігати його для майбутніх поколінь. День етнографа – це чудова нагода згадати про глибину нашої культури та її невичерпне багатство.