Життя триває, і все без коректур…

🤩 Сьогодні свій День народження святкує видатна українська поетеса Ліна Василівна Костенко. Її творчість — це не просто література, а голос епохи, що супроводжує українців протягом багатьох поколінь.

Народилася Ліна Костенко 19 березня 1930 року в Ржищеві на Київщині у родині вчителів. З 1936 року родина переїхала до Києва, де Ліна Василівна живе й донині. Вона — легенда української літератури, гордість покоління “шістдесятників”. Її вірші — це більше, ніж просто рядки; вони стають супутниками життя, від першого кохання до зрілості. Ці поезії – урочисті та святкові, наче вишиванка, яку одягаєш з особливої нагоди, або писанка, до якої торкаєшся з трепетом, щоб не зруйнувати її тендітність.

✊ Вітаємо ювілярку з Днем народження! Бажаємо Ліні Костенко незламності та невтомності, такої, якою вона завжди була. Нехай після завершення війни, під мирним небом України, ми знову і знову матимемо змогу цитувати улюблені, вічні рядки:

Вечірнє сонце, дякую за день!
Вечірнє сонце, дякую за втому.
За тих лісів просвітлений Едем
і за волошку в житі золотому.
За твій світанок, і за твій зеніт,
і за мої обпечені зеніти.
За те, що завтра хоче зеленіть,
за те, що вчора встигло оддзвеніти.
За небо в небі, за дитячий сміх.
За те, що можу, і за те, що мушу.
Вечірнє сонце, дякую за всіх,
котрі нічим не осквернили душу.
За те, що завтра жде своїх натхнень.
Що десь у світі кров ще не пролито.
Вечірнє сонце, дякую за день,
за цю потребу слова, як молитви.

💙💛💙💛
З роси і води на многії літа, пані Ліно!!! 🥰

Фото з відкритих джерел