Життя 30-річного Сергія Ільченка трагічно обірвалося внаслідок ворожого обстрілу. 21 листопада 2023 року його будинок у селищі Козача Лопань, Харківського району, Харківської області, було зруйновано прямим попаданням ворожого снаряда. Це стало страшною втратою для родини та всієї громади.

Того фатального дня Сергій провів свою цивільну дружину з донькою на електричку, а сам повернувся додому, щоб розпалити піч та зігріти оселю. Дружина, почувши вибух у селі, ще не знала про трагедію, яка вже сталася. Її серце відчувало щось недобре, але реальність перевершила всі найгірші очікування.

«Всі вогняні осколки полетіли прямо у вікно хати. Вона загорілася. Спершу рятувальники не могли знайти племінника, сподівалися, що, може, його не було в цей момент у хаті. Та раптом сусід побачив на канапі останки тіла… За ними розпізнали племінника. Сергій перетворився у вугілля», – згадує тітка Оксана з невимовним болем. Ці слова відбивають всю глибину горя та втрати. Сергій був не просто родичем, він був опорою та підтримкою для багатьох.

Сергій народився у Харкові, а згодом переїхав з матір’ю до Козачої Лопані. Протягом життя він працював водієм та зварювальником. До початку повномасштабної війни Сергій працював вантажником-експедитором на молокозаводі в Харкові. Після звільнення села з окупації у вересні 2022 року Сергій активно займався волонтерством у селищній раді: прибирав вулиці, ремонтував пошкоджені будівлі, рубав дрова для котельні, оскільки газопостачання було відсутнє. Його небайдужість та готовність допомогти вражали всіх, хто його знав.

«Він любив машини і мав до них хист. Був добрий, тонкосльозий, йому всіх було шкода, хотів всім зарадити. Я йому постійно говорила: «Сергій, ти ж не сонечко, ти не можеш всіх обігріти». Він допомагав людям у всьому: ремонтував жінкам техніку, копав картоплю для бабусь. Під час окупації він завжди ділився гуманітарною допомогою з сусідами, носив їм воду», – розповіла тітка. Ці спогади підкреслюють його велике серце та безкорисливість.

Сергій Ільченко був розлучений та виховував 8-річного сина. У нього також залишилися молодший брат та інші родичі, які переживають важку втрату. Його смерть – це трагедія для всієї громади, яка втратила ще одного відважного захисника та доброго серця. Пам’ять про Сергія Ільченка назавжди залишиться в серцях тих, хто його знав та любив.