Мікропластик: загроза здоров’ю та способи захисту

Забруднення мікропластиком стає все більш актуальною проблемою сучасності. Сьогодні мікропластик виявляють у воді, продуктах харчування, повітрі та навіть у крові людини. Незважаючи на те, що ми не можемо побачити його неозброєним оком, він постійно потрапляє в наш організм, потенційно викликаючи серйозні проблеми зі здоров’ям, включно з підвищеним ризиком онкологічних захворювань.

З нагоди Всесвітнього дня довкілля, який відзначається 5 червня, варто нагадати, що турбота про екологію – це також турбота про власне здоров’я. Цього року основна тема дня – забруднення пластиком, особливо мікропластиком. Давайте розглянемо, звідки береться мікропластик, як він проникає в організм і як можна себе захистити.

Джерела мікропластику

Мікропластик – це дрібні частинки пластику, розміром від 1 мікрометра до 5 міліметрів, які утворюються внаслідок розкладання більших пластикових виробів: пакетів, пляшок, одноразового посуду тощо. Іншим джерелом є мікроскопічні пластикові гранули, які використовуються у косметичних засобах, миючих засобах і промисловості.

Основні джерела мікропластику:

• Одноразовий пластиковий посуд і упаковка.
• Синтетичний одяг (особливо під час прання).
• Автомобільні шини.
• Пил у приміщеннях.
• Мийні засоби та косметика (наприклад, скраби з пластиковими мікрогранулами).
• Морепродукти (внаслідок поїдання мікропластику тваринами).
• Питна вода – як з пластикових пляшок, так і з крана.

Як мікропластик потрапляє в організм

Ми поглинаємо мікропластик головним чином трьома способами:

• Ковтання – з їжею, водою або частинками пилу.
• Вдихання – мікропластик міститься у повітрі, особливо у приміщеннях з великою кількістю синтетичних матеріалів.
• Через шкіру – через косметику або одяг. Цей механізм ще вивчається, але така можливість не виключається.

Мікропластик вже був виявлений у:

• Крові людини.
• Легенях.
• Печінці.
• Мозку.
• Плаценті.
• Грудному молоці.

Чим небезпечний мікропластик

Мікропластик містить або може адсорбувати на своїй поверхні хімічні речовини, які порушують роботу ендокринної системи, – так звані ендокринні руйнівники: бісфенол A (BPA), фталати, нонілфенол та інші.

Ці ендокринні руйнівники здатні імітувати або блокувати природні гормони, зокрема статеві (естроген, прогестерон і тестостерон), порушуючи гормональний баланс організму. Це може призвести до проблем з фертильністю, розвитком, обміном речовин і підвищеного ризику онкологічних захворювань.

Хто найбільш вразливий до впливу мікропластику

Найбільшу небезпеку ендокринні руйнівники становлять для вагітних жінок і дітей у ранньому віці, коли органи та нервова система ще формуються.

Згідно з доповіддю ВООЗ, ці псевдогормони можуть спричинити такі захворювання:

• Крипторхізм.
• Порушення нервової системи у дітей.
• Розлад дефіциту уваги та гіперактивності (РДУГ).
• Ожиріння.
• Безпліддя.
• Рак передміхурової залози.
• Рак щитоподібної залози.
• Зниження здатності до навчання і пам’яті.
• Діабет у дорослих.
• Серцево-судинні захворювання.

Як зменшити вплив мікропластику на здоров’я

Повністю уникнути мікропластику неможливо, але ось що ви можете зробити:

• Не нагрівайте їжу в пластиковому посуді.
• Використовуйте дерев’яні або керамічні дошки для нарізання.
• Пийте фільтровану воду зі скляної тари.
• Обирайте одяг з натуральних тканин.
• Відмовтеся від косметики з мікропластиком.
• Регулярно провітрюйте та прибирайте житло.
• Сортуйте сміття та зменшуйте використання пластику.

Проблема мікропластику стосується не лише екології, а й здоров’я кожної людини. Зменшуючи використання пластику, ви допомагаєте природі та дбаєте про себе і своїх близьких.