У понеділок, 11 квітня, об 11:00 у стінах Кафедрального собору Святої Трійці відбудеться глибоко скорботна церемонія прощання з двома відважними військовослужбовцями, які віддали своє життя за Україну – Миколою Олеговичем Бунчуком та Михайлом Сергійовичем Путінцевим. Ця подія є нагадуванням про неоціненну ціну, яку наш народ платить за свою свободу та незалежність, і символом безмежної вдячності кожному, хто став на захист Батьківщини. Ми вшановуємо пам’ять героїв, чиї імена назавжди закарбовані в літописі української державності.

Микола Бунчук, народжений 29 серпня 1998 року у мальовничому місті Лисичанськ, що на Луганщині, з юних років обрав шлях служіння Вітчизні. Він свідомо пішов на військову службу за контрактом, розуміючи всі ризики та відповідальність. Його життя обірвалося 7 березня цього року внаслідок важкого осколкового поранення, отриманого під час виконання бойового завдання із захисту незалежності України. Ця трагедія сталася поблизу населеного пункту Дмитрівка на Київщині, де мужній воїн протистояв ворогу, відбиваючи атаки та захищаючи українську землю. Його самовідданість та відвага є прикладом для всіх нас. Пам’ять про цього героя залишиться у наших серцях.

Михайло Путінцев, чий день народження припадає на 20 січня 1997 року, був не менш відданим сином України. Його шлях до захисту Вітчизни був позначений ґрунтовною підготовкою: він здобував знання у Луцькій гімназії № 18, Волинському обласному ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою імені Героїв Небесної Сотні, а згодом відточував військові навички у Національній академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного. Проходивши військову службу за контрактом, Михайло продемонстрував незламність духу та професіоналізм. Він героїчно загинув 4 квітня цього року під час ведення запеклого бою з російськими окупантами. Це сталося поблизу Запорізької області, де точилися криваві бої за кожен клаптик української землі. Михайло, як і багато інших захисників, віддав найцінніше – своє життя – заради нашого майбутнього. Ці світлі імена – Микола Бунчук та Михайло Путінцев – поповнили Пантеон слави українських героїв.

Сьогодні, коли наша країна продовжує боротися за своє існування, такі втрати відчуваються особливо гостро. Кожен полеглий воїн – це невимовний біль для родини, для друзів, для всієї України. Ми висловлюємо найглибші та найщиріші співчуття рідним і близьким Миколи та Михайла. Їхня втрата – це непоправна рана, яка ніколи не загоїться. Проте пам’ять про їхній подвиг житиме вічно. Вони були справжніми захисниками, прикладом незламної мужності та відданості. Вони пішли, але їхня спадщина – віра у вільну, незалежну Україну – продовжує надихати нас. Герої не вмирають, вони живуть у наших серцях, у кожному українському місті та селі, у кожному прапорі, що майорить над нашою землею. Вічна пам‘ять та слава Героям! Ми ніколи не забудемо про їхню жертву заради нашого майбутнього. Це прощання з військовими є актом вшанування їхньої пам’яті та символом єднання українського народу в горі і боротьбі.