Львів завтра вшанує пам’ять двох своїх відважних синів, військовослужбовців Артема Налято та Миколи Кобенка, які віддали найвищу данину – власне життя, захищаючи Україну від жорстокої агресії російських окупаційних військ.

🕯️Микола Кобенко (19.12.1969 – 01.09.2025) Народився в місті Олександрія, що на Кіровоградщині. Його освітній шлях розпочався у Олександрійському ліцеї № 6, а професійну майстерність здобув як токаря-верстатника у місцевому професійному ліцеї. Микола пройшов строкову військову службу, яка проходила на території Німеччини. Після демобілізації його професійна діяльність була пов’язана з пенітенціарною системою: спочатку він працював у Державній установі «Виправна колонія (№ 26)» в місті Жовті Води, а згодом – у Державній установі «Львівська виправна колонія (№ 48)» на посаді наглядача. Після виходу на пенсію Микола продовжив свою трудову діяльність, працюючи слюсарем-сантехніком у Львівському державному музичному ліцеї імені Соломії Крушельницької.

Зі спогадів близьких, Микола був надзвичайно люблячим господарем, захоплювався риболовлею, водінням та ремонтом автомобілів. Але найголовнішим його покликанням було батьківство: він став опікуном для 30 дітей, усиновив чотирьох, а також виховував двох рідних дітей. У 2024 році Микола став до лав Збройних Сил України, щоб захищати рідну землю від ворога. Він боронив територіальну цілісність та суверенітет України на Донецькому напрямку, будучи бійцем 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила. У захисника залишилися дружина, двоє дітей та двоє онуків.

🕯️Артем Налято (24.09.2003 – 21.07.2025) Народився у місті Кропивницький. Втративши матір у ранньому віці, Артем пройшов складний шлях, провівши дитячі роки у дитячому будинку. Згодом його доля звела з прийомними батьками в Італії, де він здобув середню освіту та професійну підготовку за робітничими спеціальностями, працюючи на приватних підприємствах. Артем активно займався спортом, зокрема боксом. Його знали як мужню, щиру та дисципліновану людину з великим серцем і незламним духом. Він прагнув до справедливості, умів гуртувати людей і був прикладом відданості. У 2022 році Артем повернувся в Україну, долучився до волонтерської діяльності, допомагаючи війську. У червні 2025 року він став на захист Батьківщини. Артем боронив територіальну цілісність та суверенітет України у складі Міжнародного легіону Головного управління розвідки Міністерства оборони України. Він знайшов своє справжнє місце і свій дім в Україні, серед тих, хто його прийняв. Його історія – це приклад відваги, чистоти та глибокої любові до Батьківщини. У захисника залишилися опікуни та брат, якого він не бачив з дитинства.

—————

Церемонія прощання з полеглими героями розпочнеться о 12:45 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла. Орієнтовно о 13:15 відбудеться загальноміська церемонія на площі Ринок. Поховають захисників на Личаківському кладовищі, на полі Почесних поховань новітніх Героїв.