15 липня 2025 року стане днем глибокої скорботи та вшанування у громаді Корчева, адже рідна земля готується зустрічати свого Героя – воїна Василя Олександровича Михайличенка. Він повертається додому, щоб віднайти свій вічний спокій після самовідданого служіння Батьківщині. Це прощання з Героєм, що глибоко торкнеться кожного серця, нагадуючи про незмірну ціну свободи та незалежності.

Василь Михайличенко, як і тисячі інших українських захисників, стояв на сторожі нашої держави, демонструючи незламну мужність та відданість. Його жертовний подвиг залишить незгладимий слід в історії Корчева та всієї України. Гідне вшанування пам’яті таких воїнів є не просто традицією, а глибокою даниною поваги тим, хто захищає наше майбутнє. Це трагічне прощання з Героєм є символом нашої скорботи, але й нашої безмежної вдячності.

Громада Корчева запрошується гідно зустріти свого Захисника. Орієнтовно о 10:30 ранку, кортеж з тілом Василя Олександровича рухатиметься від початку села Корчів, проходячи дорогою Шептицький – Рава-Руська. Кожен, хто зможе приєднатися до цієї скорботної процесії, висловить свою повагу до воїна та його родини, ставши частиною акту солідарності та єднання перед обличчям втрати. Важливість цього прощання з Героєм для громади важко переоцінити.

Після прибуття до Корчева, процесія прямуватиме до церкви парафії Безсрібників Косми і Даміана ПЦУ. Саме тут, у стінах святого храму, відбудеться парастас та чин похорону. Це час для спільної молитви, для роздумів про велич духу та самопожертви. Ми запрошуємо всіх небайдужих прийти, щоб разом провести Василя Олександровича в його останню земну дорогу, розділити біль втрати з його рідними та близькими. Це останнє прощання з Героєм на рідній землі.

Ми, як суспільство, не маємо права бути байдужими до життя тих, хто поклав своє здоров’я та навіть життя за наш спокій, за можливість жити у вільній країні. Кожен загиблий воїн – це глибока рана для всієї України. Вшанування пам’яті Василя Михайличенка є важливим кроком для збереження національної пам’яті та виховання майбутніх поколінь у дусі патріотизму. Це також нагода підтримати родину Героя у ці тяжкі часи. Кожне прощання з Героєм є нагадуванням про обов’язок пам’ятати.

Нехай пам’ять про Василя Олександровича буде вічною, а його подвиг стане прикладом незламності та любові до Батьківщини. Український народ ніколи не забуде своїх Героїв. Цей похорон – це не лише прощання з Героєм, а й утвердження нашої спільної сили та єдності. Кожен, хто прийде, продемонструє, що жертовність нашого воїна не була марною, і його ім’я назавжди залишиться у наших серцях. Вічна слава Герою! Вічна пам’ять!