Сьогодні, 18 травня, Україна зупинилася на одну хвилину, щоб вшанувати пам’ять усіх своїх синів і дочок, які полягли, захищаючи нашу землю. Загальнонаціональна хвилина мовчання стала актом глибокої скорботи та виявом безмежної вдячності героям, які віддали своє життя за нашу свободу та незалежність.

Ця хвилина – це не просто мить тиші. Це час для роздумів про ціну миру, про жертви, які принесла наша країна, про тих, хто більше ніколи не повернеться до своїх родин, але навіки залишиться в наших серцях. Це нагадування про те, що боротьба за Україну триває, і кожен з нас має свою роль у цій боротьбі.

У цей час, коли лунав дзвін, що відраховував секунди національної скорботи, мільйони українців по всій країні та за її межами об’єдналися у спільному горі. Від малих містечок до великих мегаполісів, від лінії фронту до спокійних західних регіонів – усюди люди схиляли голови, згадуючи загиблих.

Це також час для консолідації. Пам’ять про полеглих героїв має надихати нас на подальшу боротьбу, на відбудову зруйнованого, на побудову сильної та процвітаючої України. Їхня самопожертва не повинна бути марною. Вони боролися за майбутнє, і тепер наш обов’язок – це майбутнє збудувати.

Пам’ятаймо кожного, хто віддав життя за Україну. Їхній подвиг житиме вічно. Вічна пам’ять героям!