Сержант Збройних сил України, заступник командира взводу батальйону «Айдар» Станіслав Бунятов, відомий під позивним «Осман», висловив різку незгоду з поверненням кримінальної відповідальності за самовільне залишення частини (СЗЧ). Він вважає, що це питання не повинно розглядатись як виключна провина солдата, особливо якщо він був мобілізований примусово. Бунятов наголошує, що людину, яка була призвана до армії всупереч її волі, не можна автоматично звинувачувати. Він наводить приклад військового, який пройшов через бойові дії та прийняв рішення про СЗЧ, стверджуючи, що такі особи вже зробили значно більше, ніж ті, хто ухилявся від служби чи перебував на безпечних тилових посадах. Ця позиція підкреслює складність мотивації та психологічного стану військовослужбовців в умовах війни.

Про це він детально розповів в інтерв’ю ютуб-каналу Informer. Його думки стосуються як індивідуальної відповідальності, так і системних проблем у військовій дисципліні.

Кому дійсно потрібна кримінальна відповідальність за СЗЧ?

Станіслав Бунятов переконаний, що кримінальна відповідальність за самовільне залишення частини має стосуватися виключно тих військових, які здійснюють СЗЧ, перебуваючи на відносно безпечних тилових позиціях. Він пояснює, що його позиція не є неприйняттям відповідальності як такої, але вимагає диференційованого підходу. «Я не проти [кримінальної відповідальності — ред.] для тих людей, які йдуть в СЗЧ з нормальних посад, де ти маєш можливість працювати, забезпечувати сім’ю… Я називаю всіх, хто поза піхотою, обслуговуючим персоналом для піхоти», — наголосив він. Бунятов підкреслює, що умови служби в тилу та на передовій кардинально відрізняються, і це має враховуватися при оцінці поведінки військовослужбовців. Він зазначає, що тилові позиції забезпечують відносний комфорт, відсутність прямої загрози життю та можливість нормального побуту, що не можна порівнювати з умовами життя та бойових дій на передовій, де солдати постійно перебувають під загрозою та у важких умовах.

«Ти сидиш в тилу, ти п’єш каву, їси булочки, і не ходиш в броніжилеті 24/7, і не живеш там з мишами, щоб тебе щось демотивувало, й ти пішов в СЗЧ», — резюмує сержант, висвітлюючи контраст між тиловими та передовими умовами служби.

Мотивація для піхоти та перспективи демобілізації

Військовий висловлює занепокоєння, що запровадження загальної кримінальної відповідальності може непропорційно вдарити по піхоті, яка, за його словами, наразі найчастіше вдається до самовільного залишення частини. «Я вважаю, що один вихід на бойові позиції, в штурм або в оборону в нинішніх умовах — це вже більш, ніж потрібно від кожного громадянина», — зазначив він. Бунятов пропонує альтернативний підхід, який би враховував реальні бойові заслуги та психологічний стан військових. Він вважає, що для таких солдатів, як він, має існувати реальна можливість демобілізації. «Я вважаю, що таких людей взагалі можна типу: в один штурм реально вийшов або отримав поранення — і все, ти маєш право на демобілізацію», — запропонував військовий. На його думку, такий підхід міг би стати потужним стимулом для військовослужбовців та сприяти стабілізації ситуації на полі бою, зменшуючи випадки СЗЧ з поважних причин, пов’язаних із психологічним виснаженням або невідповідними умовами.

Він переконаний, що це забезпечить мотивацію для людей та нормалізує ситуацію на полі бою. Такий підхід до покарання та заохочення військових може допомогти зберегти бойовий дух та ефективність підрозділів. Нагадаємо, раніше повідомлялося, що військові львівської 125-ї бригади масово погрожують СЗЧ — у чому була причина. Рембат 125-ї бригади протестував проти наказу командування про штурмові дії, що свідчить про наявність системних проблем, які потребують уваги.