Коли батьки на фронті: як підтримати дитину та забезпечити їй відчуття безпеки

Спілкування з дитиною може бути викликом навіть у мирний час, але коли один із батьків перебуває на військовій службі, це завдання стає значно складнішим. Дорослі живуть у постійному стресі, хвилюючись за своїх близьких і потребуючи підтримки. Водночас дитина переживає широкий спектр емоцій: сум, тривогу, образу, почуття самотності або навіть провини.

Саме від уваги, любові та готовності до відвертої розмови залежить, чи відчуватиме дитина безпеку та опору у світі, де її батько чи мати захищає країну.

Як уникнути поширених помилок у спілкуванні з дитиною?

1. Підкреслюйте цінність дитини. У період, коли один із батьків на фронті, діти особливо потребують підтвердження власної важливості. Вони можуть відчувати себе «зайвими», оскільки увага дорослих зосереджена на новинах або побутових турботах. Кожен прояв уваги, щира розмова чи спільна діяльність — це для дитини важливе нагадування: «Я цінний. Я потрібен».
2. Ретельно добирайте слова. Деякі фрази можуть посилити біль дитини та сформувати у неї відчуття непотрібності.
3. Уникайте таких висловлювань:
   • «Ти зрозумієш, коли виростеш».
   • «Це не стосується тебе».
   • «Не заважай, зараз і так складно».
   • «Ти завжди…», «Ти ніколи…».
4. Будьте щирими, але контролюйте емоції. Дитині потрібна правда, подана у простій та спокійній формі. Уникайте надмірної драматизації та приховування фактів. Навіть якщо немає свіжих новин, можна сказати: «Я теж очікую на інформацію і повідомлю тобі, як тільки дізнаюся».

Забезпечення емоційної підтримки дитині, чий батько або мати служить на фронті, є надзвичайно важливим. Відкрите спілкування, виявлення любові та розуміння допоможуть малюку подолати тривогу та зберегти відчуття стабільності.

Пам’ятайте, що ваша присутність, увага та чесність є ключовими для формування безпечного середовища для вашої дитини в ці непрості часи.