Великобурлуцька ОТГ, Суспільство
Безбар’єрність у Полтаві: діалог для інклюзивного суспільства
«Коли я бачу, що дитина скоса поглядає або соромиться запитати в мене: “Що з вами сталося?” – я сам роблю перший крок. Підходжу й розповідаю свою історію. Адже, на жаль, батьки часто не знають, що відповісти дітям у таких ситуаціях», – ділиться ветеран Артем Погорілий, який унаслідок поранення на війні втратив ногу.
💬 Ця історія – чудовий приклад того, як сила слова та відвертий діалог допомагають долати бар’єри, вибудовувати повагу й підтримку в суспільстві. Важливість подолання бар’єрів та формування інклюзивного середовища нині надзвичайно актуальна.
👥 Про те, як змінити культуру спілкування в Україні, зробивши її більш людяною, говорили цього разу в Полтаві. У місті відбулася регіональна зустріч «Коли можеш розправити крила» – це частина масштабної кампанії «Безбар’єрність – це коли можеш», що реалізується в межах президентської ініціативи «Без бар’єрів» по всій країні. Мета кампанії – популяризація ідей безбар’єрності та створення суспільства, де кожен почувається комфортно та впевнено.
На заході обговорили практичні кроки для бізнесу, медіа та громадського сектору, а також переглянули тематичні відеолекції. Ці лекції створені на базі «Довідника безбар’єрності» (https://bf.in.ua/), який містить цінну інформацію та рекомендації для впровадження інклюзивних практик.
🤝 Дякую полтавцям за активну участь у цій важливій зустрічі та внесок у розвиток безбар’єрності в області. Важливо, щоб саме в регіонах ініціатива набувала реального змісту – через обмін досвідом, відкритий діалог і пошук конкретних рішень, що покращують життя людей.
Захід відбувся за ініціативи радниці – уповноваженої Президента України з питань безбар’єрності Тетяни Ломакіної. Партнерами заходу виступили Центр соціальних змін і поведінкової економіки, ГО «Безбар’єрність», Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ) та «ПриватБанк». Компанія Visa також підтримала цю важливу ініціативу.
🫂 Безбар’єрність починається з кожного з нас. Вона формується через наші слова, інтонації та щоденні вчинки. Саме ці, здавалося б, дрібні речі створюють середовище, де кожен член суспільства є повноцінною частиною спільноти, вільною від упереджень та бар’єрів. Це спільна робота задля створення більш справедливого та інклюзивного майбутнього для всіх.


