Протягом останніх тижнів у Європі спостерігалися незвичні події, що призвели до зупинки роботи аеропортів у низці країн. Зокрема, дрони були помічені над летовищем Мюнхена, Копенгагена, а також над військовою базою, де Данія розміщує свої літаки F-16 та F-35. Подібні інциденти траплялися і в Польщі та Румунії. 19 вересня російські винищувачі МіГ-31 здійснили порушення повітряного простору Естонії. Росія відкидає звинувачення у своїй причетності до цих випадків, називаючи їх провокаційними. Однак, як наголошує колумніст Джордж Ф. Вілл у своїй колонці, ці події виходять за рамки звичайної гібридної війни.

Вілл зазначає, що однією з імовірних цілей Володимира Путіна є збір розвідданих. Це включає моніторинг реакцій військових сил країн Європи та оцінку швидкості їхніх дій у відповідь на подібні провокації. Крім того, Путін, ймовірно, перевіряє незмінну відданість Заходу невизначеній політиці. Автор прямо заявляє: “Росія розпочала цю хвилю агресії. Ті, проти кого вона спрямована, все ще називають це “гібридною війною” або “сірою зоною” війни. Викресліть ці прикметники. Це війна”.

У статті згадується аналіз Карло Масали, професора міжнародної політики Мюнхенського університету Бундесверу, під назвою “Якщо Росія переможе: сценарій”. Сценарій Масали починається в березні 2028 року, коли дві російські бригади вриваються в Нарву, третє за величиною місто Естонії, розташоване на кордоні з Росією. У цьому місті 80% жителів є російськомовними, і багато хто з них має доступ до нелегальної стрілецької зброї та кулеметів. Паралельно, за словами Масали, російські солдати під виглядом туристів можуть захопити прибережний острів Хійумаа. Такий розвиток подій може стати початком повномасштабного нападу на три країни Балтії, кожна з яких є членом НАТО.

Масала описує гіпотетичний сценарій, де Україна, під тиском Китаю та США, підписує капітуляцію перед Росією. Україна втрачає понад 20% території, погоджується на постійний нейтралітет (відмову від членства в НАТО) та розміщення миротворчих сил. Проєкт підпорядкування Москві всіх російськомовних регіонів у так званому “близькому зарубіжжі” порівнюється з передвоєнною анексією Гітлером німецькомовних територій. Після перемоги над Україною Путін йде у відставку, а його наступник, як припускає Масала, може бути представлений на Заході як “новий Горбачов”, що зменшить гостроту питання захисту країн Балтії.

Щоб продемонструвати Заходу його нездатність діяти, новий російський лідер може повторити гітлерівську “ремілітаризацію Рейнланду”. У березні 1936 року німецькі війська перейшли через Рейн, скасовуючи демілітаризацію, на яку Німеччина погодилася в 1919 році. Тоді гітлерівська Німеччина запевняла, що не має агресивних намірів, і їй повірили.

Масала також прогнозує, що російські агенти можуть організувати наплив мігрантів для відволікання уваги населення Європи та відведення фрегатів НАТО від Балтійського моря. Китай може використати цю ситуацію, створивши “мікрокризу” з Філіппінами, союзником США, розраховуючи, що Америка не ризикне війною через морський риф. Росія, ймовірно, вважає, що Америка не піде на війну через прикордонне естонське місто. Проте, можливі підозрілі інциденти, такі як вибухи в порту з британськими підводними човнами або вбивство гендиректора німецького виробника зброї. НАТО може скликати засідання, але деякі країни висловлюватимуть вагання, посилаючись на те, що Таллінн “не поважає права російськомовних громадян”.

Масала припускає, що цілі Росії обмежені, а її поведінка, хоч і засуджувана, може розглядатися в “історичному контексті”. Питання незалежності країн Балтії може бути поставлене під сумнів як “штучна конструкція”. Президент США може виступити проти дій НАТО, оскільки вони неможливі без американських розвідувальних і транспортних можливостей. У Франції та Німеччині, де набирають сили ультраправі популістські партії, також спостерігатиметься небажання діяти. Отже, ядерний арсенал Росії може стримати традиційну реакцію на обмежену регіональну ескалацію, таку як захоплення невеликого естонського містечка. Цей сценарій ставить під сумнів: а що, якщо перемога Росії в Україні була лише початком? Початком ослаблення Сполучених Штатів, пояснює Джордж Ф. Вілл.

Автор статті нагадує, що після візиту Путіна на Аляску, Трамп висловив своє невдоволення, але Росія не вжила заходів, які, на думку Трампа, були б необхідні для уникнення “дуже серйозних наслідків”. Навпаки, РФ посилила свої атаки. “Як знавець західної нерішучості, Путін, ймовірно, передбачав реакцію, яку викликала його нинішня хвиля зневажливих агресивних дій. Трамп сказав: “Мені це не подобається”, – констатував колумніст.

Війна в Україні: інші новини

Президент США Дональд Трамп виступив із новою заявою щодо війни в Україні. Він заявив, що зупинив 7 війн і висловив упевненість у врегулюванні ситуації з Росією. Тим часом, переможець парламентських виборів у Чехії Андрей Бабіш повідомив, що його країна більше не надаватиме Україні допомогу, вважаючи, що чеський внесок у спільний бюджет ЄС є достатнім.

Вас також можуть зацікавити новини: