Командир, який тримає стрій та надихає своїм прикладом 💪🇺🇦: історія «Бізона» з 41 окремої механізованої бригади – це втілення справжнього лідерства та незламності духу. «Справжній командир дбає про своїх підлеглих. Він завжди вислухає, підтримає, дасть пораду, підкаже, допоможе. Він поруч із ними у бою та в хвилини перепочинку. Це мій життєвий принцип, якому я навчаю офіцерів. Так зароджується повага, міцнішають стосунки між військовослужбовцями, гартується колектив. Це – запорука Перемоги», — глибоко розмірковує колишній тренер з важкої атлетики, а нині доблесний командир батальйону 41 окремої механізованої бригади із позивним «Бізон».До початку повномасштабного вторгнення рф, Командир Бізон не мав значного бойового досвіду, окрім знань, отриманих на військовій кафедрі. За фахом він був вчителем фізичного виховання і успішно працював тренером, маючи розряд майстра спорту з важкої атлетики. Офіцер відверто зізнається, що його спортивні навички – такі як холоднокровність, витривалість, цілеспрямованість та вміння взяти волю у кулак – надзвичайно допомагають йому у військовій службі. А глибокі знання з педагогіки сприяють побудові правильної бойової та психологічної атмосфери у підрозділі, що є ключовим для згуртованості.Після підступного нападу ворога, Командир Бізон негайно вступив до лав Збройних Сил України. Спершу він проходив службу в підрозділах територіальної оборони Миколаївщини, де вже тоді демонстрував свою відданість. Бізон твердо вирішив завжди бути поруч із своїми бійцями, плекаючи серед них справжнє військове братерство, взаємодопомогу та взаємоповагу. Вже у складі 41 окремої механізованої бригади Командир Бізон обійняв відповідальну посаду начальника розвідки батальйону. Під час інтенсивних боїв поблизу Синьківки, Орлянки та Куп’янська, молодий офіцер неодноразово майстерно виводив та заводив хлопців на позиції. Незважаючи на шалені ворожі обстріли, усі ці операції відбувалися без втрат, що свідчить про його високий професіоналізм та турботу. Бійці пройнялися неабиякою повагою до офіцера, який ризикував життям пліч-о-пліч з ними.«Знаковим випадком для мене став порятунок нашого командира, коли наш автомобіль уразив ворожий дрон. Тоді ми втрьох їхали з позицій. Я пам’ятаю гучний вибух і стовп полум’я, що миттєво охопив автівку. Влучило туди, де сидів наш командир. Він був важко поранений, отримавши дуже важкі рани ніг. Наш командир високий на зріст та міцної статури, але ми із головним сержантом витягнули його з палаючого автомобіля і надали першу домедичну допомогу. Наш командир вижив!», — з гордістю пригадує Командир Бізон, підкреслюючи важливість взаємовиручки.Після успішних операцій на Харківщині Командир Бізон обійняв посаду командира механізованого батальйону 41 окремої механізованої бригади. Згодом підрозділ під його командуванням вів одні з найважчих боїв у місті Часів Яр на Донеччині. «Ми гідно витримали численні штурми, палили ворожі танки та іншу техніку, незважаючи на величезну перевагу агресорів у силах. Наші піхотинці, багато з яких раніше не мали військового досвіду, нищили та брали у полон «вагнерівців». Ці «вагнерівці» були дуже добре підготовлені! Але наші хлопці робили дива. Ми билися фактично у оточенні, попереду усіх позицій, але завдяки злагодженості дій та високій підготовці вирвалися з підступного вогняного мішка», — ділиться спогадами український захисник.«Одними з перших ми також заходили на Курщину, де у важких боях на прикордонні та у глибині території держави-агресора теж дали добрячого прочухана ворожим спецпризначенцям. До речі, на Курщині я особисто та із командирами рот постійно бував у хлопців і заводив їх на бойові! Хоча нам було дуже важко, але ми билися з честю!», — наголосив він, описуючи свій бойовий шлях.Командир Бізон відзначений високими нагородами: Почесним нагрудним знаком Головнокомандувача ЗСУ «Срібний Хрест», нагрудним знаком «Хрест Сухопутних військ» та орденом «За мужність ІІІ ступеня». Командир батальйону вважає ці нагороди заслугою свого бойового колективу та безцінної підтримки сім’ї: «на мені — форма, відповідальність, рішення, які впливають на життя інших. Щодня я маю бути сильним, зібраним, тримати рівновагу холодним розумом навіть там, де землю хитає від вибухів. Є одне, що теж міцно тримає мене. Це – думка, що мене чекають вдома. У найбільш важкі години я думаю про дружину та сина. Бо я розумію, що на кожного мого бійця теж чекають вдома. Тому я маю зробити усе задля того, щоб він повернувся додому живий та неушкоджений».Командир Бізон пишається своїми бійцями і зазначає, що має велику честь служити із ними. А ще радить чоловікам, які вагаються зробити рішучий крок, якомога швидше приєднуватися до 41 окремої механізованої бригади. Адже служба – це не просто обов’язок, це про команду, про міцне братерство, про здатність підставити плече, коли важко, і бути опорою, коли інші здаються. Це про честь – не у словах, а в діях, що Командир Бізон довів з власного досвіду.Ти можеш приєднатися до родини, де служить «Бізон»👇
Телефонуй рекрутерам 41 ОМБр за номерами 📞068 734 21 61; 098 701 08 98.
Більше про бригаду — на офіційній facebook-сторінці: 41 окрема механізована бригада