Шлюб є фундаментальним інститутом, що базується виключно на добровільній та взаємній згоді жінки та чоловіка. Це ключовий принцип сімейного права, що закріплений у законодавстві України. Будь-яке примушування до шлюбу, незалежно від мотивів, є серйозним злочином, який карається відповідно до Кримінального кодексу України обмеженням або позбавленням волі терміном до трьох років. Ця норма підкреслює важливість вільного волевиявлення у створенні сім’ї.

Однак, у житті трапляються різні ситуації, коли підготовка до довгоочікуваного весілля знаходиться у розпалі, вже сплачено значні кошти за завдатки, оренду залу, послуги підрядників, а один із наречених раптово вирішує відмовитися від вступу до шлюбу. У такі моменти виникає гостре питання: хто і за що несе відповідальність за вже понесені витрати, і чи можна вимагати їх відшкодування? Юристи системи безоплатної правничої допомоги зазначають, що згідно з українським законодавством, наречені або один із них мають повне право відмовитися від реєстрації шлюбу в будь-який момент до його офіційної реєстрації. Це право є безумовним і не може бути обмежене.

Незважаючи на право вільної відмови від шлюбу, фінансові наслідки такої відмови можуть бути значними. Питання про те, хто має оплачувати весільні витрати після того, як скасоване весілля, регулюється не лише нормами Сімейного кодексу, а й положеннями Цивільного кодексу України, що стосуються відшкодування збитків. Якщо одна зі сторін понесла значні матеріальні витрати, розраховуючи на укладення шлюбу, і ці витрати були обґрунтованими та документально підтвердженими (наприклад, завдатки за банкетний зал, послуги фотографа, замовлення сукні або костюма, оплата музикантів чи ведучого), то виникає потенційне право на компенсацію.

Ключовим моментом для відшкодування витрат є доведення факту, що ці витрати були зроблені саме у зв’язку з підготовкою до шлюбу та стали збитками через односторонню відмову від нього. Важливо розуміти, що не всі витрати автоматично підлягають відшкодуванню. Суд може зобов’язати винну сторону компенсувати лише ті збитки, які були прямими та очевидними наслідками відмови від шлюбу. Наприклад, якщо договір з весільним агентством передбачав штрафні санкції за його розірвання, або якщо були внесені безповоротні завдатки, які втрачені через відмову від весілля.

У практиці таких справ важливу роль відіграють надані докази: чеки, квитанції, договори про надання послуг, банківські виписки, свідчення про домовленості. Важливо зауважити, що компенсація за моральні страждання, як правило, не передбачена у таких випадках, адже сам по собі акт відмови від шлюбу не є протиправним діянням, якщо він не пов’язаний з іншими порушеннями, що призвели до шкоди. Таким чином, якщо ваше скасоване весілля призвело до фінансових втрат, рекомендується ретельно зібрати всі підтверджуючі документи та звернутися за кваліфікованою юридичною допомогою для оцінки перспектив відшкодування ваших весільних витрат.