Міністерка оборони Литви, Лаурінас Шакалєнє, обговорює важливість збільшення чисельності військових. “Якщо хочемо більше військових за 5-10 років, або збільшуємо роль жінок, або імпортуємо солдатів”, – наголосила вона, акцентуючи на необхідності розгляду різних стратегій для зміцнення обороноздатності країни. Військові потреби Литви вимагають нових підходів.

Міністерка підкреслила, що принцип загальної оборони, важливий для Литви, не передбачає виключення жінок, адже оборона країни – це завдання всього суспільства. Військові експерти підтримують цю ідею.

“Загальна оборона не має зірочки в Конституції – “крім жінок”. Якщо вся нація потрібна для захисту, то роль жінок не додаткова, а необхідна”, – зазначила Шакалєнє, підкреслюючи, що військові зусилля мають об’єднувати всіх громадян.

Нині жінки становлять близько 10% від складу литовських Збройних сил, що відповідає середньому рівню країн НАТО. Водночас їхня участь у небойових напрямках оборони – кіберзахисті, логістиці, стратегічній комунікації – стрімко зростає. Це показує зростаючу важливість жінок у військових структурах.

Міністерка наголосила, що прикладом для Литви може стати Україна, де у 2023 році в Збройних силах служили близько 60 тисяч жінок. Цей досвід є цінним для литовських військових реформ.

“Вони стали натхненням для багатьох. Чи це було легко? Ні. Але коли ситуація змушує, ти робиш усе, що можеш, і вони показали, що здатні на надзвичайне”, – сказала Шакалєнє, відзначаючи внесок українських жінок у військовій справі.

Також вона навела приклад Швеції, яка 2018 року відновила загальний призов для обох статей. Це, за словами міністерки, підвищило готовність армії і рівень довіри громадян до захисту держави. Військові аналітики відзначають позитивний вплив цього рішення.

У контексті реформ у Литві вже ухвалили зміни до структури Збройних сил: планують створення нових військових підрозділів і поступове збільшення кількості солдатів до 20 тисяч до 2038 року. Ці зміни спрямовані на посилення військової потужності країни.

Литва через Сувалкську ущелину – стратегічний коридор між Калінінградом і Білоруссю – перебуває під постійною загрозою потенційної агресії з боку Росії. Цей фактор суттєво впливає на військову стратегію Литви.

Ще 2022 року Politico писало, що Сувалкський коридор із Білорусі до Калінінграда стане першою метою Кремля в разі війни проти НАТО.

Також стало відомо, що білоруські пропагандисти опублікували відео, на якому диктатор Лукашенко звернувся до свого військового і запитав, чи зможе той “прихопити територію Польщі”. Також він у розмові згадав Сувалкський коридор і кинув звинувачення в бік Варшави та Вільнюса.

Після заяв Лукашенка Литва висловила рішучий протест Білорусі.

Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.