Літературна екскурсія
“СТОРІНКАМИ ТВОРІВ ВЕЛИКОГО СОЛОВІЯ ”
(190 років від дня народження найвідомішого письменника Буковини, публіциста, перекладача, драматурга, фольклорного і освітнього діяча, предвісника українського національного відродження Буковини ЮРІЯ ФЕДЬКОВИЧА (08.08.1834 – 11.01.1888)

“Бо я для України лиш жию,
Єї і душу й тіло завдаю.”

“Я наш нарід цілим серцем люблю,
і душа моя віщує, що його велика доля жде.”

“Моє щастя в буковинських горах, а коли не в горах, то все таки у Буковині, межи Дністром і Прутом ! Кілько там краси та поезії !”

“Я люблю мою Русь – Україну,
Я вірю в її будуччину
І в тій надії лиш живу й помру.”
( Ю. Федькович )

Видатний український народний письменник, поет, просвітитель та громадський діяч Юрій Федькович народився 8 серпня 1834 року у Сторонці-Путилові Вижницького повіту (нині смт.Путила). Дитинство провів у рідному селі. Початкову освіту здобув приватним способом у селі Киселиці. Від жовтня 1846 р. до липня 1848 р. – навчався в німецькій нижчій реальній школі в Чернівцях.
В 1849 р. виїхав до Молдавії, проживав в містах Ясси та Нямц, займався самоосвітою, почав писати вірші німецькою мовою.
Влітку 1851 р. познайомився з німецьким художником і письменником Рудольфом Роткелем, який мав вплив на молодого Федьковича.
З листопада 1852 р. по березень 1863 р. Федькович перебував на військовій службі, служив у 41-у піхотному полку; 11 квітня 1859 р. став офіцером в чині лейтенанта, при тому, що сам не був міцного здоров’я і з раннього віку мав слабкий зір. Брав участь в австро-італо-французькій війні, служив у Трансільванії.
В 1861 р. була здійснена перша публікація українських творів поета. На початку 1862 р. у Львові вийшла перша збірка віршів «Поезії Іосифа Федьковича», підготовлена Б. Дідицьким, яка принесла йому широке визнання. Пізніше видає збірки віршів німецькою мовою «Gedichte von J. Fedkowicz» (1868), «Поезії» українською мовою (1867-1868).
У 1866 р. Федьковича обрали головою громади Сторонець-Путилів. П’ять років поспіль він був очільником громади, вдруге обійняв цей пост після повернення зі Львова (1873).
Цими ж роками Федькович вів активну просвітницьку діяльність. У 1868 році підготував до видання буквар, читанку і співанник для народних шкіл та мав намір продовжити роботу з укладання підручників до інших предметів. Нажаль, консисторія, що відала шкільництвом на місцевому рівні не була готова прийняти народну мову Федьковича для шкільних підручників. Так, восени 1869 р. вийшов друком лише його «Співанник».
З 1869 по 1872 рр. Федькович працював інспектором народних шкіл Вижницького повіту.
1872 р. до жовтня 1873 р. – працює у Львові в товаристві «Просвіта» редактором книжок для народу.
Від 20 серпня 1876р. до смерті 11 січня 1888 р. постійно проживав у Чернівцях. Долучався до діяльності, заснованого у 1869р. товариства „Руська Бесіда”. Тут він став редагувати першу українську політичну газету „Буковина” та допомагав Ом. Поповичу видавати „Бібліотеку для молодіжи”.
Помер 11 січня 1888 р., похований на Руському цвинтарі Чернівцях.
“Федькович був великим просвітником. Він писав: “Найдужче, сину, ти ся бій, що хочуть взяти в тебе нарід твій, сокровище твоє, що найдорожче”.