За поточних темпів просування, досягнення заявлених Росією цілей на фронті потребуватиме значного часу, можливо, навіть багатьох років. Зокрема, йдеться про повне захоплення Донецької, Запорізької та Херсонської областей, що є амбітною, але повільною реалізованою метою. Експерти зауважують, що хоча російський наступ поки не демонструє вражаючих результатів, ворог зміцнив свої сили та збільшив чисельність військ на певних ділянках фронту. Ці зусилля зосереджені на 1200-кілометровій лінії зіткнення, де російські війська намагаються прорвати оборону ЗСУ.

Обговорення тривалості війни в Україні стає все більш актуальним, оскільки перспективи швидкого завершення конфлікту зменшуються. Заяви про те, що конфлікт може затягнутися до 2026 року, базуються на аналізі військової динаміки та стратегічних намірів сторін. Важливу роль у розвитку подій відіграватимуть зовнішньополітичні фактори та рівень підтримки, яку отримуватиме Україна від міжнародних партнерів.

Окремо слід виділити роль безпілотних апаратів у цій війні. Дрони стали ключовим елементом сучасних бойових дій. Російська Федерація активно виробляє дешеві дрони-камікадзе, які використовуються для виснаження української протиповітряної оборони та подальших ракетних ударів по містах. За оцінками українських служб безпеки, Росія може виробляти сотні таких дронів щодня та має значні запаси. Це створює постійну загрозу для мирного населення та інфраструктури.

У відповідь на це Україна також інтенсифікує власне виробництво безпілотників, зокрема далекобійних, які здатні вражати ворожі цілі глибоко на території противника, включаючи аеродроми, нафтопереробні заводи та логістичні вузли. Розвиток оборонно-промислових комплексів є критично важливим для обох країн. Хоча масштаби російського виробництва значно перевершують українські, що підтримується гігантським військовим конгломератом, який, за оцінками, виробляє більшу частину військового обладнання РФ.

Масштабні військові витрати мають значний вплив на економіку Росії. Військовий бюджет становить значну частину державних витрат, що призводить до зростання інфляції та стримування економічного розвитку. Хоча російське керівництво визнає “скромне” зростання ВВП, а також припускає скорочення оборонних витрат у майбутньому, у короткостроковій перспективі РФ зберігає здатність фінансувати свою чисельну армію, що перебуває в Україні та біля її кордонів. Незважаючи на величезні втрати особового складу, російська армія все ще здатна генерувати сили, які значно перевищують українські можливості.

Прогнози щодо завершення війни залишаються неоднозначними. Інтенсифікація бойових дій на лінії зіткнення очікується найближчим часом, і подальший розвиток подій залежатиме від багатьох факторів, включаючи стратегічні рішення та допомогу міжнародних партнерів. Україна продовжує боротьбу за свою територіальну цілісність, а світова спільнота стежить за тим, як розвивається цей конфлікт. Довгострокові наслідки для світової безпеки та економіки залишатимуться значними.

Ця затяжна фаза війни в Україні вимагає від суспільства та уряду максимальної стійкості та стратегічного планування для ефективної оборони та майбутнього відновлення. Здатність до адаптації та нарощування власного військового потенціалу, а також збереження міжнародної підтримки, стануть ключовими для перемоги.