У стані війни, українці вже друге десятиліття. Ворог безупинно випускає смертоносні зграї чорних птахів, що сумом огортають неньку-Україну. Але свободолюбну і сильну націю неможливо перемогти. Щитом єдності проти агресора стоять нездоланні оборонці землі рідної: Захисники і Захисниці. Війна змінила призначення жінки-берегині на жінку-воїна.

6 лютого минає чотири роки з дня, коли в обійми вічності відійшла солдатка Збройних Сил України, жителька Оратівської селищної територіальної громади КОЛЯДЕНКО Ярослава Іванівна, 1992 року народження. Ярослава Коляденко, загинула.

Народилася Ярослава в селі Оратівка. Після закінчення Оратівської загальноосвітньої школи, вона здобула професію оператора комп’ютерного набору у Вінницькому вищому професійному училищі №11. Ярослава була активісткою громадського життя. Мала непохитну життєву позицію.

Світогляд молодої жінки формувався в період проведення так званої антитерористичної операції проти російської агресії на сході України. За шість років неоголошеної російсько-української війни з глибоким почуттям патріотизму, Ярослава переосмислила життєві цінності та прийняла виважене рішення стати військовослужбовцем Збройних Сил України. Ярослава Коляденко, військовослужбовиця. Вона добровільно поміняла домашній затишок на військову частину, ошатну сукню на камуфляжну форму, взуття на підборах – на берці. Любляча мама керувалась непоборним бажанням виростити свого маленького сина у мирній, вільній і незалежній державі. З вірою у швидку перемогу над рашистським окупантом, у лютому 2020 року Ярослава пішла на контрактну військову службу зв’язківцем 56-ї окремої механізованої бригади. Ярослава Коляденко, Збройні Сили України. Службу проходила у прифронтовому Маріуполі, виконувала військові обов’язки. Життя Ярослави Коляденко обірвалося у військовому шпиталі через ускладнення внаслідок вірусної пневмонії. Ярослава Коляденко, війна. Час не вгамовує біль втрати для сина, який зростає сиротою, родини і всієї громади.

Вшануймо світлу пам’ять про землячку Ярославу Коляденко, яка назавжди залишиться в наших серцях як символ мужності та відданості своїй країні. Низький уклін і вічна слава Захисниці! Ярослава Коляденко, Захисниця.