9-20 Гаряча лінія Олександра Поворознюка 068 377 77 77 
Відкрити/Закрити Фільтри

Новини Івано-Франківська Отг

Микола Грицкевич, директор державного підприємства „Міськсвітло”: „Нечистої сили в місті не буде”


Минулого тижня гостем редакції «Західний кур

єр» був директор державного підприємства „Міськсвітло” Микола Грицкевич. Напередодні новорічно-різдвяних свят ми з ним говорили про святкову ілюмінацію, зіпсований годинник на ратуші, різну нечисту силу та про те, на яких вулицях з’являться нові ліхтарі. Але про все по порядку.

— Відомо, що електрикою у 1897 році вперше почав освітлюватися вокзал. Передмістя Княгинин мало свою електростанцію, яка освітлювала вулиці і будинки ще з 1912 року, Станиславівська міська електростанція стала до ладу лише в 1930 році. А коли створене ваше підприємство?

— „Міськсвітло” створене 1 жовтня 1963 року. Тоді в місті було п’ять примітивних пунктів живлення зовнішнього освітлення, аж цілі дві ртутні лампи в сквері на теперішньому Вічевому майдані та три тисячі так званих світлоточок. Зараз у місті є понад 11 тисяч світлоточок. Правда, працюють лише дев’ять тисяч світлоточок. З них 3260 – це світильники з натрієвими лампами.

На балансі підприємства — 234 км повітряних та 126 км кабельних мереж. На жаль, багаторічна відсутність необхідної кількості коштів, а в деяких роках повна відсутність коштів на капремонт призвела до того, що наші мережі зараз перебувають в жалюгідному стані. У нас стара техніка, яка вже відпрацювала свій 2-3-кратний ресурс. Лише в минулому році, вперше за 15 років, нам виділили кошти на нову автовишку.

На превеликий жаль, за останні чотири роки, коли я не був директором „Міськсвітла”, під керівництвом мого попередника підприємство дуже занепало. (Мені боляче про це говорити, бо в „Міськсвітлі” я працюю вже досить давно, пройшов шлях від майстра до директора, фактично побудував теперішню базу підприємства, що на вулиці Побутовій). Зараз дуже сутужно. У спадок я отримав 350 тисяч боргів при річному фінансуванні підприємства у 850 тисяч. Але потроху цю ситуацію виправляємо. Вже навели елементарний порядок і дисципліну на підприємстві, виконуємо роботи на замовлення, щоб самим заробляти трохи грошей, працюємо не лише в місті.

— Як виконується програма модернізації освітлення міста?

— Звичайно, ця програма вже істотно відобразилась на стані освітлення міста. Однак повинен сказати, що попереднє керівництво міськжитлокомунгоспу та нашого підприємства склало її дуже недосконало. Багато об’єктів, які потребують модернізації, сюди просто не включені. Сама ж програма, як в ній записано, здійснюється за такими напрямами: придбання світильників та системи диспетчеризації, затрати на їх монтаж, реконструкцію, капітальні та поточні ремонти мереж зовнішнього освітлення. А останнє повинно б в себе включати нагляд за справністю електромереж, обладнання і споруд, заміну електроламп, миття і протирання світильників, ліквідацію пошкоджень електромереж, освітлювальної арматури та обладнання, виправлення окремих опор, підвісок, кронштейнів і т.д. Навіть з цього переліку видно, що затверджена програма модернізації має суттєві прогалини. Але і її виконання в попередні роки було незадовільним. Скажімо, на вулицях Галицькій, Лепкого, Незалежності світильники поміняли лише з одного боку. З іншого – їх просто відключили. Не враховані в цій програмі потреби в освітленні сіл, які входять до території міської ради.

Зараз міськвиконком програму коригує. Ми вже розпочали роботи з освітлення окремих вулиць в селах Крихівці та Микитинці. Загалом, з початку року виконано освітлення понад 60 вулиць міста. Недавно освітили вулицю Сагайдачного, поновили освітлення вулиці Миколайчука, де його не було понад п’ять років. Зараз працюємо на вулиці Стуса, перейдемо на вулицю 24 Серпня. До речі, ми почали застосовувати нові, так звані „самонесучі” дроти – з посиленою ізоляцією. Це майже як кабель, лише без загальної зовнішньої оболонки. Вони зручні в монтажі та набагато безпечніші в експлуатації.

— Чи є в планах заміна повітряних ліній на кабельні і на яких вулицях ще з’являться нові світильники?

— Кабельна мережа прокладена на вулиці Орлика. Там встановлені нові високі оцинковані опори. Є проектна документація на нову вулицю Надрічну. Ми вже перерахували „Електросервісу” 108 тисяч авансу (хоча нас самих ніколи ніхто не кредитує) і там теж буде кабельна мережа і такі ж високі металеві опори.

У планах — заміна освітлення вулиці Бандери та Європейської площі, де монтують опори під тролейбусну лінію, а згодом – на Північному бульварі, який зараз не освітлюється, на вулиці Шевченка, котра запланована під комплексну реконструкцію, в парку Воїнів-інтернаціоналістів та на міському озері.

— Що дає заміна світильників?

— Ми замінюємо 100-ватні лампи розжарювання на 100-ватні натрієві. Але натрієва лампа дає випромінювання світла у сім разів більше, ніж лампа розжарювання. Спектр натрієвої лампи більше наближений до сонячного спектра, і в такому світлі у наших кліматичних умовах з частими дощами й туманами видимість набагато краща. Крім того, відсоток світлоточок, які не працюють, при лампах розжарювання становив 30, а при натрієвих лампах – всього 5%. Тобто, на 100 світильників зараз додатково світяться 20-23 лампи.

— Де і за якою ціною ви їх купуєте і чи проводився на це тендер?

— Ще за попередньої міської влади тендер на виконання робіт з модернізації освітлення виграло наше підприємство. (Отже, міськвиконкому було вигідно, щоб це робило „Міськсвітло”). В такому разі тендер на закупівлю самих світильників не проводиться.

Спершу підприємство встановлювало світильники „Рома” та „Ітера”, які постачав завод „Промприлад”. Але він їх не виготовляв, а лише збирав із надісланих на завод комплектуючих.

Щодо ціни тих світильників, то вона була такою ж, за якою ми тепер закуповуємо світильники „Ополе” і „Онікс” виробництва українського підприємства „Ватра-Шредер”, які значно кращі та якісніші від тих, що постачав „Промприлад”.

І ще одне: коли в березні під час підготовки до тендеру, який потім так і не відбувся, міська влада направила зразки продукції різних постачальників до Тернопільського світлотехнічного інституту на контрольну перевірку, то виявилось, що „Промприлад” надав світильник з простроченим терміном дії сертифіката. Тобто ця продукція автоматично не могла брати участь у тендері, навіть якщо б він і проводився.

— У скільки містові обходиться вуличне освітлення?

— На експлуатацію зовнішнього освітлення необхідно 1 млн. 600 тис. грн. Нам затвердили цифру в сумі 1200, а виділили лише 850 тисяч.

Щоб зменшити витрати на оплату електроенергії для освітлення міста, ми впровадили вітчизняні одеські 2-тарифні лічильники. В такому режимі, як зараз освітлюється наше місто, електроенергія по 2-тарифному лічильнику для нас тепер обходиться у вісім копійок проти 32 копійок при попередніх лічильниках.

— Незабаром свята. Чи готова святкова ілюмінація? Чим ви нас здивуєте?

— Ну, чимось здивувати, мабуть, буде важко. Втім… Ми проводимо консультації щодо оновлення світлової ілюмінації. Будемо покращувати ілюмінацію ратуші, площі Ринок, вулиці Незалежності. Можливо, й вулиці Грушевського. Наскільки нам це вдасться – побачимо. Самі розумієте, що все впирається в кошти. Якісна ілюмінація – дороге задоволення. А витратити на ілюмінацію плануємо до 50 тисяч.

— Колись перед поштамтом стояла „хатинка на курячих ніжках”, а коло неї в ступі „літала” баба-яга. Вона ще є? Літати зможе?

— Бачте, тоді ми всі були атеїстами, а тепер всі віруючі і ніякої нечистої сили в місті не буде (сміється). А та баба-яга, хоч ми її монтували й обслуговували, перебувала на балансі парку культури. Її „хатинка” зберігається в нас на базі. Але її теж, мабуть, встановлювати не будемо. Хоча повинен сказати, що багато людей запитують, чи ми будемо вішати ступу з бабою-ягою. Бо дітям це подобалося, їм було цікаво. Але новорічні святкування відбуватимуться на площі Ринок, а не на Вічевому майдані, де колись „літала” баба-яга (сміється).

— Місто взагалі вчасно зустріне Новий рік? Бо годинники на ратуші, які ви теж обслуговуєте, показують різний час…

— Ну, якщо по тому годиннику, що виходить на вулицю Галицьку, то може й не зустріти. Річ в тім, що він просто не працює. Але ми (через Інтернет, якого у нас на підприємстві нема) почали шукати, хто б виготовив нашому місту новий головний годинник. Вийшли на Київський годинниковий завод. Правда, один їхній годинник коштує 110 тисяч грн. Зараз це питання на розгляді у заступника міського голови Олександра Дерев’янка. Є надія, що воно буде вирішене позитивно і місто матиме новий годинник. Бо механічна частина теперішнього годинника недосконала, часто виходить з ладу і потребує постійного регулювання.

Коментарі