Глибокий аналіз поточної ситуації показує, що Кремль активно намагається уникнути оголошення загальної мобілізації, оскільки це може мати руйнівні наслідки для стабільності Російської Федерації. За словами військових експертів, у Москві добре усвідомлюють, що такий крок здатен призвести до значного внутрішнього невдоволення та навіть розвалу РФ.

Для ухвалення рішення про загальну мобілізацію російському керівництву потрібен був би значний прецедент. Необхідно було б знайти вагоме обґрунтування для населення, щоб виправдати такий крок. Це вимагало б повної зміни інформаційно-ідеологічної парадигми в країні. Хоча російська пропаганда здатна розгорнути масштабну кампанію з закликами до “підйому великої країни”, залишається відкритим питання, чи матиме це бажаний ефект на широкі верстви населення. Кремль, безперечно, ретельно моніторить настрої громадян і розуміє потенційні ризики.

Саме через цю обережність російське керівництво зосереджується на альтернативних методах поповнення своїх військових рядів. Одним з основних напрямків є активне залучення іноземних найманців, а також мігрантів та військових з інших країн. Ця стратегія спрямована на уникнення необхідності проведення загальної мобілізації на території Росії.

«Я думаю, що в Кремлі чудово моніторять настрої російського населення і там розуміють, що оголошення загальної мобілізації може призвести до краху РФ. Путін це чудово розуміє і тому він намагається заміщати росіян всіма ким тільки може. Зокрема, північнокорейські військові, іноземні найманці, а також активно виловлювати по всій Росії мігрантів, яких під примусом змушують йти до армії. Це чудово видно навіть по тих, кого сьогодні наші хлопці беруть в полон. Там росіян просто одиниці, решта майже усі мігранти», – пояснив військовий аналітик.

Російський диктатор Володимир Путін розуміє, що оголошення загальної мобілізації в його країні може призвести до розвалу РФ, вважає голова Ради резервістів Сухопутних військ ЗСУ Іван Тимочко.

Ця стратегія залучення найманців підтверджується численними фактами. Раніше було зафіксовано випадки, коли полонені іноземні громадяни розповідали про обманні обіцянки з боку російської армії. Наприклад, один полонений китаєць свідчив, як його обдурили і відправили на передову, попри обіцянки роботи в тилу. Він розповів про жорстоке поводження та відсутність базових припасів, що змусило його здатися українським силам. Такі свідчення підкреслюють відчайдушні методи, до яких вдається Кремль, щоб уникнути повномасштабної мобілізації.

Окрім того, розвідка неодноразово повідомляла про те, що Росія активно вербує найманців з країн Центральної Азії. Їм обіцяють “швидкий заробіток” та короткострокові контракти, проте реальність для таких “добровольців” виявляється набагато суворішою. Шанси не тільки заробити, а й вижити на фронті мінімальні, що підтверджується високою смертністю серед цих груп. Це свідчить про системну спробу Кремля знайти “замінників” для своїх громадян, аби уникнути соціального вибуху, який може спричинити загальна мобілізація.

Таким чином, стратегія Росії полягає в постійному пошуку зовнішніх ресурсів для ведення бойових дій, щоб уникнути повномасштабної мобілізації власного населення. Це підкреслює розуміння Кремлем потенційних ризиків для внутрішньої стабільності та можливого розвалу РФ у випадку, якщо російські громадяни масово почнуть чинити опір примусовому призову.