Проєкт формату майбутніх районів – їхню кількість та склад по кожній області і АР Крим (завантажити) Мінрегіон направив на погодження до центральних органів виконавчої влади, облдержадміністрацій та асоціацій органів місцевого самоврядування. Це ключовий крок у масштабній реформі адміністративно-територіального устрою України, спрямованій на підвищення ефективності державного управління на субрегіональному рівні.

У відомстві зазначили, що карти майбутніх районів підготовлені на основі пропозицій обласних державних адміністрацій та тривалих консультацій з асоціаціями і експертним середовищем. Важливо наголосити, що це лише перший проєктний документ, який ще може зазнати змін в ході погоджень та попередніх обговорень на рівні Уряду, перед його остаточним затвердженням. Цей процес забезпечує максимальну врахованість інтересів регіонів та громад.

«Мінрегіон спрямував на погодження проєкт постанови Верховної Ради України щодо майбутніх районів в Україні. Звісно, що цей проєкт не є догмою. Ще вноситимуться пропозиції, які будуть обов’язково розглянуті і, якщо вони не суперечитимуть критеріям, яким мають відповідати майбутні райони, будуть враховані. Ключове – майбутні райони повинні бути оптимальними за своїми параметрами для того, щоб в них організувати ефективну систему державного управління, зокрема – формування на цьому рівні дієвих органів виконавчої влади», – прокоментував заступник Міністра розвитку громад та територій В’ячеслав Негода, підкреслюючи стратегічну важливість реформи для розвитку країни.

Пропозицій щодо майбутніх районів було по декілька варіантів, як від експертів, так і від облдержадміністрацій. Всі вони цього і минулого року пройшли широке обговорення. Відповідно до доручення КМУ, обласні державні адміністрації надали свої пропозиції, виходячи з «Методичних рекомендацій щодо критеріїв формування адміністративно-територіальних одиниць субрегіонального (районного) рівня». Рекомендації визначають нижчу межу кількості населення в майбутньому районі – 150 тисяч жителів. Цей критерій, в свою чергу, базується на «Номенклатурі територіальних одиниць NUTS-3» Європейського Союзу, що свідчить про прагнення України до європейських стандартів у державному управлінні.

Чому виникла необхідність зміни районного поділу?

Одна із причин – це величезні диспропорції параметрів існуючих районів, які не відповідають сучасним вимогам для організації ефективної місцевої влади. Для порівняння, найменший район в Україні за кількістю населення – Поліський, Київської області, в якому проживає 5622 населення (станом на 01.01.2019) , найбільший – Харківський з населенням 182 100 (станом на 1.02.2016). Ці колосальні розбіжності унеможливлюють ефективне управління та розподіл ресурсів.

Всього в Україні 490 районів. З провадженням реформи місцевого самоврядування та територіальної організації влади, 26 районів повністю покриті об’єднаними громадами, на рівень яких в рамках децентралізації владних повноважень перейшли майже всі повноваження райдержадміністрацій та районних рад. Території 164 районів покриті ОТГ від 50% до 99%. Це означає, що РДА цих районів здійснюють свої повноваження на менше половини їх території. І лише на території 75 районів (16%) не утворено жодної ОТГ. Фактично, інститут РДА повноцінно функціонує лише на території 75 районів, що свідчить про застарілість поточної системи.

У Мінрегіоні звертають увагу на те, що райони є штучними утвореннями для організації на їх території, у першу чергу, державної виконавчої влади, і ключовим тут є максимальна ефективність з мінімальними затратами на її утримання. Послуги, які раніше громадяни отримували в райцентрах, надаватимуться на найближчому до людей рівні – рівні громад, як це сьогодні вже відбувається в об’єднаних громадах, у Центрах надання адміністративних послуг. Ця зміна забезпечить наближення послуг до громадян та підвищить якість їх надання.

За матеріалами вебсайту “Децентралізація дає можливості” (стара версія – “Децентралізація влади”).