В оприлюдненому аудіозаписі, який датується квітнем 2023 року, Крістоф Салай-Бобровницький обговорює формування “сильної, боєздатної угорської армії”, що, за його словами, потребує відмови від “ментальності миру”. Ця політика омолодження, офіційно представлена як оновлення командного складу, насправді є спробою замінити військових на тих, хто більш лояльний до режиму Орбана. Цей аудіозапис викликав значний резонанс у політичних колах, ставлячи під сумнів справжні наміри угорського уряду.

Петер Мадяр заявляє, що уряд Орбана вводить в оману суспільство та намагається залучити країну до війни. Він стверджує, що дії уряду суперечать їхнім публічним заявам про захист угорців.

“Поки уряд Орбана роками говорить про захист угорців, саме цей уряд готовий заради грошей і влади пожертвувати безпекою власних громадян. Це не політична помилка. Це – злочин. Такий злочин, якому немає і не буде прощення”, – наголосив Мадяр. Його слова підкреслюють серйозність звинувачень і викликають питання щодо відповідальності уряду.

Крістоф Салай-Бобровницький не заперечує автентичність запису і зазначає: “Я створюю армію, здатну і готову захистити країну зі зброєю в руках… Мир вимагає сили”. Ці слова підкреслюють його переконання в необхідності сильної армії для забезпечення миру та безпеки Угорщини.

Керівник канцелярії Орбана, Ґерґелі Гуляш, коментуючи ситуацію, назвав запис “таким, що не виходить за межі звичайного”. Він підкреслив, що в умовах безпосередньої загрози війни, слова міністра оборони “очевидні та правильні”. Проте, Гуляш не уточнив, від чийого нападу має намір захищатися Угорщина. Це викликає додаткові питання та спекуляції щодо зовнішньої політики країни.

Шпигунський скандал

Нагадаємо, 9 травня, Служба безпеки України оголосила про викриття агентів угорської воєнної розвідки, які діяли в Закарпатській області. Цей інцидент може мати серйозні наслідки для двосторонніх відносин між Україною та Угорщиною.

У рамках спецоперації СБУ затримала двох агентів, які працювали під контролем кадрового офіцера угорської розвідки. Затриманим оголошено про підозру в державній зраді, скоєній в умовах воєнного стану. Згідно з українським законодавством, їм загрожує довічне ув’язнення. Цей випадок підкреслює важливість контррозвідувальної діяльності в умовах конфлікту.

Пізніше стало відомо, що Угорщина вислала двох українських дипломатів. Ці дії можуть розглядатися як відповідь на затримання угорських агентів і свідчать про ескалацію напруженості між двома країнами.

В Угорщині заявляють, що з початку повномасштабної війни в Україні посилюється антиугорська пропаганда. Причиною нинішньої “наклепницької кампанії” проти угорців там вбачають у незмінній позиції уряду: Будапешт відмовляється передавати зброю Україні та продовжує наполягати на необхідності мирного врегулювання. Ця позиція викликає критику з боку України та інших країн, які підтримують її в боротьбі проти агресії.

Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.