🛝 Навіть звичні нам дитячі майданчики можуть стати джерелом незручностей, якщо не враховувати різноманітні потреби відвідувачів. Йдеться не лише про батьків, яким бракує місць для сидіння, чи підлітків, які шукають заняття. Навіть надмірне використання яскравих кольорів може спричинити дискомфорт.

Чому це відбувається? Пояснює та допомагає по-новому поглянути на простір, сприймаючи його очима різних користувачів, 📙 «Альбом безбар’єрних рішень» https://bbu.org.ua/pershii-rozdil-albomu-bezbar-iernih-rishen-2. Цей посібник містить не тільки вдалі приклади, а й типові помилки, які допоможуть зрозуміти, як не варто робити.

Серед поширених бар’єрів, які часто зустрічаються:

🔹 Недостатня кількість активностей. Часто майданчики позбавлені зон для різноманітних форм дозвілля. Вони не враховують вікові особливості, потреби підлітків, молоді чи дорослих. Нерідко бракує навіть простих місць для відпочинку: лавок, альтанок чи тіні.

🔹 Одноманітність. Обладнання на ігрових та спортивних майданчиках нерідко буває однотипним, нецікавим, не придатним для людей різного віку та здібностей. На жаль, дуже мало локацій адаптовано для відвідувачів з інвалідністю.

🔹 Розташування біля дороги. Розміщення майданчика поблизу проїжджої частини чи парковки створює реальну небезпеку. Шум, загазованість та ризик бути не поміченим автомобілем значно знижують комфорт.

🔹 Небезпечні матеріали та кольори. Деякі поверхні майданчиків у літній період надмірно нагріваються, що може призвести до опіків. Натомість надто яскраві кольори, особливо червоний, здатні викликати перезбудження або сенсорне перевантаження у дітей з розладами аутистичного спектра та особливостями розвитку.

🔹 Непридатне покриття. Пісок або ґрунт після дощу перетворюються на бруд, що робить локацію недоступною для батьків з дитячими візочками та людей на кріслах колісних. Крім того, покриття може бути травмонебезпечним, якщо воно не забезпечує належного захисту від падінь.

Ці приклади – це не просто вказівка на проблеми, а поради, як покращити простір. Більше інформації можна знайти в Альбомі безбар’єрних рішень, створеному в рамках ініціативи першої леді Олени Зеленської «Без бар’єрів». Проєкт реалізовано ГО «Безбар’єрність» спільно з Міністерством розвитку громад та територій України у межах проєкту «Інтегрований розвиток міст в Україні ІІ», що виконується німецькою урядовою компанією Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH за фінансової підтримки урядів Німеччини та Швейцарії. Розробником Альбому є урбан-бюро Big City Lab.

#bezbariernist #безбарєрність #barrierfree