Назавжди 30… 💔🕊️

Сьогодні, у третю річницю повномасштабного вторгнення росії в Україну, Новобасанська громада провела в останню земну дорогу свого земляка, Захисника України, Кобизького Віктора Сергійовича (28.11.1994 – 18.02.2025). 🇺🇦✨

Віктор народився в 🏡 селі Нова Басань та провів тут свої дитячі роки. Навчався у Новобасанській школі. Після закінчення дев’яти класів працював на будівництві у м. Київ. З 2013 року працював на меблевій фабриці ТОВ «Грейд» у с. Гоголів на Київщині. З 2018 року — у ТОВ «Наташа-Агро» Українського аграрного холдингу 🌾, а також на різних підприємствах і в організаціях Києва та Броварів.

Привітний, добрий та усміхнений, безвідмовний у допомозі 🤝, оптиміст 🌟 – таким він назавжди залишиться в серцях рідних, близьких та односельців ❤️. Він був відданим другом 🫂, люблячим сином і лагідним батьком.

Останні два роки працював на лісопилорамі в Черкаській області, де і проживав. Звідти його було призвано на службу до лав Збройних сил України 🇺🇦 20 грудня 2024 року. Був стрільцем другого стрілецького відділення другого стрілецького взводу першої стрілецької роти 118-ї окремої бригади територіальної оборони. Нищив ворога в його лігві – у Курській області російської федерації ⚔️.

18 лютого цього року Віктор героїчно загинув 💔 під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Бондаревка Суджанського району Курської області.

Навіки залишилися без найріднішої людини батьки, сестра та син Героя 🕊️.

Після заупокійної служби у Свято-Вознесенському храмі ⛪ в центрі с. Нова Басань відбувся мітинг-реквієм за загиблим воїном 🎗️.

Микола Дяченко, голова Новобасанської громади, зазначив, що 24 лютого – найтрагічніший день для України з часів Другої світової війни 💔. І в цей день, через три роки після початку повномасштабного вторгнення росії, громада проводить в останню путь полеглого воїна-земляка 🏴. Знову непоправна втрата і знову біль 😢. Микола Іванович наголосив, що в цей день ми запалюємо свічку пам’яті 🕯️, щоб море сліз матерів, дружин та дітей загиблих Захисників не поповнювалося.

– Його зірка буде вічно світити ⭐ на українському небі, де він приєднається до Небесного війська, – підсумував голова громади. – Вічна пам’ять і вічна слава нашому Героєві! 🇺🇦💙💛

До сліз зворушила присутніх прощальною промовою директорка Новобасанської школи Марія Матюшко.

– Він був такою людиною, всередині якої жило джерело невичерпної енергії, жаги до життя, радості, яка освітлювала всіх навколо ✨, – згадала пані Марія.

Військовий капелан і побратим воїна, отець Олександр, закликав присутніх бути згуртованими🙏🏻:

– Для того, щоб не вмирали наші діти, не вмирали наші внуки, об’єднуйтеся, консолідуйтеся, підтримуйте родини Захисників, підтримуйте українську церкву ⛪, українську мову 🇺🇦 та українську культуру!

З військовими почестями 🏅 загиблого Захисника України поховали в рідному селі 🕊️.

💙💛 Віктор Кобизький віддав своє життя за свободу України, за майбутнє, за кожного з нас. Його подвиг не буде забутий, а пам’ять про нього житиме у наших серцях.

Вічна слава Герою! 🕊️🙏