Насильство у сім’ї – дії, що караються законом!
У юності чи в дорослому віці, у родинах з дітьми чи без, відкрито чи приховано домашнє насильство чатує у багатьох українських сім’ях.
Жертвами домашнього насильства можуть бути всі: жінки, чоловіки, діти, літні люди.
Проте найчастіше про допомогу в таких випадках звертаються саме жінки та діти і дана проблема є дуже гострою.
Головною проблемою насильства в сім’ях є те, що воно найчастіше не виходить за межі зачинених дверей, оскільки у нашому суспільстві досі побутує думка “б’є – значить любить”, “вона сама винна”, “не треба виносити сміття з хати”, а відтак «насильник» залишається непокараним і продовжує знущатись над рідними.
Найчастіше, сім’я, в якій живе насильник, піддається психологічному тиску, а такий вид домашнього насильства виміряти і довести практично неможливо. Людина, яка піддається насильству, постійно перебуває у пригніченому стані та боротись із «тираном» практично не має сили. Різні форми приниження та знущання у родині відображаються на дітях, які й самі безпосередньо страждають або й переймають приклад насильницьких дій.
Серед причин того, що постраждалі не звертаються до правоохоронних органів, це – страх помсти з боку «тирана», відчуття власної вини, страх зганьбити сім’ю, почуття сорому та приниженості, низька самооцінка, бажання створити образ ідеальної сім’ї та щасливого подружжя перед іншими, самопожертва заради дітей, а також фінансова залежність.
Домашнє насилля – це будь-які умисні дії фізичного, сексуального, психологічного чи економічного спрямування одного члена сім’ї по відношенню до іншого члена сім’ї, якщо вони порушують конституційні права і свободи члена сім’ї як людини та громадянина і наносять йому моральну шкоду, шкоду його фізичному чи психічному здоров’ю, є насильством. Причому жертвою домашнього насильства може стати будь-хто: дружина чи чоловік, неповнолітні діти, престарілі батьки чи родичі, немічні родичі чи інваліди, прийомні батьки.

Види домашнього насильства:
Фізичне насильство – це умисне нанесення одним членом сім’ї іншому члену сім’ї побоїв, тілесних ушкоджень, що може призвести або призвело до смерті постраждалого, порушення фізичного чи психічного здоров’я, нанесення шкоди його честі і гідності;
Сексуальне насильство проявляється в протиправному посяганні одного члена сім’ї на статеву недоторканість іншого, а також дії сексуального характеру по відношенню до дитини, яка є членом цієї сім’ї.
Психологічне насильство пов’язане з дією одного члена сім’ї на психіку іншого члена сім’ї шляхом словесних образ або погроз, переслідування, залякування, якими навмисно спричиняється емоційна невпевненість, нездатність захистити себе та може завдаватися або завдається шкода психічному здоров’ю.
Економічне насильство проявляється в умисному позбавленні одним членом сім’ї іншого члена сім’ї житла, їжі, одягу та іншого майна чи коштів, на які постраждалий має передбачене законом право, що може призвести до його смерті, викликати порушення фізичного чи психічного здоров’я.
Законом встановлено, що до кривдника (особи що вчинила домашнє насильство у будь-якій формі) суб’єктами, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству може бути встановлено спеціальні заходи щодо протидії домашньому насильству.

До спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству та відповідальності за його вчинення належать:
1) терміновий заборонний припис стосовно кривдника (виноситься уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України);
2) обмежувальний припис стосовно кривдника (видається судом);
3) взяття на профілактичний облік кривдника та проведення з ним профілактичної роботи (здійснюється уповноваженими підрозділами органу Національної поліції України);
4) направлення кривдника на проходження програми для кривдників (відповідальними за виконання програм для кривдників, є місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування).
5) кримінальна відповідальність (ст.125, 126, 122, 121, 115, 120, 127, 152-154 та ін. КК України)
6) адміністративна відповідальність (ст. 173-2 КУпАП).

У ситуації домашнього насильства головне – не мовчати!

Особи, які постраждали від домашнього та гендерного насильства, можуть звернутися за допомогою до спеціалістів за адресою: с. Великі Цепцевичі, вул. Л.Українки, 112 а або с. Антонівка, вул. Б.Хмельницького, 14 (приміщення сільської ради), телефон: +380969711392.

Ви можете отримати психологічну та правову консультацію за телефонами всеукраїнських «гарячих» ліній:
15-47 – Цілодобова Урядова «гаряча лінія» для осіб, які страждають від домашнього насильства.
102 – поліція.
Також працює гаряча лінія громадської організації La Strada 0(800)500-335(зі стаціонарних телефонів) або 116-123 (короткий номер з мобільного) у будні з 10-00 до 18-00 – Національна гаряча лінія з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та ґендерної дискримінації.
Дзвінки є безкоштовними зі стаціонарних та мобільних телефонів, анонімними й конфіденційними.