Сьогодні Смілянська та Балаклеївська громади вшановують пам’ять 45-річного Віталія Володимировича Головішина, Героя, який віддав своє життя за свободу України. Його щира усмішка та яскравий погляд, закарбовані на світлині, нагадують про його добру, відкриту та привітну натуру. Віталій був людиною, яка завжди йшла до людей з відкритим серцем.

Віталій Головішин народився 5 липня 1980 року на Запоріжжі. З ранніх років він виявляв доброзичливість, активність та щирість, завжди готовий прийти на допомогу, любив друзів і користувався глибокою повагою. Незважаючи на ранню втрату батька, він виріс у люблячій родині, де мама, старший брат Володимир та він сам дбайливо підтримували один одного.

Після школи здобув фах майстра-технолога у Васильківському технікумі. З дитинства захоплювався технікою, особливо автомобілями, і йому все вдавалося з легкістю. Це захоплення технікою потім неодноразово стане йому у нагоді.

У 1998 році Віталій став до лав Збройних Сил України, пройшовши строкову службу. Після цього деякий час працював за кордоном, але серце покликало його додому. В Україні він знайшов роботу на фабриці морозива «Ажур», де зустрів свою майбутню дружину. Разом вони створили щасливу родину, виховуючи двох синів — Максима та Дмитра.

Їхнє спільне майбутнє, сповнене планів та мрій, було трагічно обірване повномасштабним вторгненням. Віталій, не вагаючись, добровільно став на захист Батьківщини. Він сумлінно і віддано ніс свою службу, за що неодноразово був відзначений командуванням. Його військова спеціальність — інспектор прикордонної служби, водій інженерно-позиційного відділення.

10 жовтня 2025 року, під час виконання бойового завдання на Сумщині, Віталій Головішин героїчно загинув. Він до останнього подиху залишався вірним своєму обов’язку.

Його доброта, чуйність та щирість назавжди залишаться в серцях рідних, близьких, друзів та побратимів. Пам’ять про Віталія Головішина, як про справжнього Героя, житиме вічно.

Вічна слава і безмежна вдячність нашому Захиснику!

Земляк, Герой, Захисник – Віталій Головішин знайшов останній спочинок на Алеї Слави Загреблянського кладовища.