29 серпня відзначається День пам’яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет та територіальну цілісність нашої держави. Готуючись до цієї дати, а також з нагоди Дня незалежності України, Затишанська селищна рада замовила виготовлення меморіальних табличок на знак пам’яті про земляків, які навчалися в освітніх закладах нашої громади. Відповідно – таблички встановили на фасадах шкіл, де росли й мужніли наші відважні воїни.

Сьогодні відбулося урочисте і надзвичайно зворушливе відкриття меморіальних табличок у Торосівській гімназії. Ми вшановували випускників, які загинули, захищаючи Україну від російських окупантів – Михайла Олеговича Ліщенюка, Олександра Володимировича Бережка, Віталія Миколайовича Пую, Сергія Михайловича Абрамова та Андрія Михайловича Табора.

У заході взяли участь батьки, рідні та близькі загиблих торосівців, працівники Управління з питань освіти, культури та молодіжної політики під керівництвом Олени Камалівни Мирзакірової,  вчителі та жителі села. 

Урочистий мітинг розпочався Хвилиною мовчання. Потім учасникам військово-патріотичного гуртка «Джура» Ярославі Кущенко та Денису Романяку було надано почесне право відкрити меморіальні дошки.

Як зауважила у своєму виступі староста Торосівського округу Марія Петрівна Кущенко, сьогодні справді історична мить, адже у школі з’явилися таблички, які кожного дня нагадуватимуть всім нам про війну, про неймовірно болісні втрати, про материнське і людське горе. І саме підростаюче покоління має знати, якою ціною виборюється мир і незалежність нашої країни.

«Ми пам’ятаємо наших випускників – Михайла, Олександра, Віталія, Сергія та Андрія – добрими, життєрадісними, чесними і працелюбними хлопчиками, – сказала у своєму виступі директор Торосівської гімназії Наталія Олексіївна Годовенко. – Низький уклін батькам за гідне виховання таких синів! Адже вони, як справжні чоловіки, не роздумуючи, взяли до рук зброю, стали на захист держави, і, на превеликий жаль, віддали свої молоді життя за краще майбутнє своїх односельців». 

Ведучі – вчителі Олена Павлівна Кущенко та Оксана Вікторівна Годовенко – коротко розповіли про своїх відважних земляків. Так, Михайло Олегович ЛІЩЕНЮК народився в селі Торосове 17 березня 1988 року. Учасник антитерористичної операції, служив у частині, що базувалася в місті Щастя  Луганської  області. Проживав у селищі Затишшя. Працював у воєнізованій охороні на станції Одеса-Головна. З вересня 2021  року молодший  сержант служив у морській  піхоті, був командиром відділення, яке обслуговувало   зенітну установку. Михайло загинув вночі, 18 березня 2022 року, під час ракетного обстрілу казарми у Миколаївській області.

Олександр Володимирович БЕРЕЖОК народився 21 липня 1987 року в селі Торосове. До війни проживав у рідному селі, працював робітником з комплексного обслуговування у Торосівській гімназії. З перших днів війни вступив до лав територіальної оборони. Був стрільцем  стрілецької  роти 63-ої бригади територіальної оборони. У жовтні-листопаді 2022 року ніс службу на Херсонському напрямку. Загинув при виконанні бойового завдання 2 березня 2023 року в місті Бахмут Донецької області.

Віталій Миколайович ПУЯ народився 5 липня 1979 року в Молдові. Проживав у Торосове,  а згодом – у  місті  Подільськ. З 2015 року служив у зоні АТО у складі батальйону «Київська Русь»,  у найгарячіших точках Донецької області. Був головним сержантом – командиром інженерно-саперного відділення. Загинув 14 травня 2023 року поблизу села Первомайське Донецької області.

Сергій Михайлович АБРАМОВ народився 3 липня 1991 року в селі Торосове. Закінчивши 9 клас, продовжив навчання  у Фрунзівському професійно-технічному училищі, де здобув спеціальність механізатора. З січня 2023 року Сергій  був мобілізований на військову службу. Він був водієм-електриком взводу радіорозвідки розвідувальної роти. Своє  останнє бойове завдання виконав 14 жовтня 2023 року біля населеного пункту Невське  Донецької області.  Тут  отримав поранення,  що виявилися несумісні  з життям.

Андрій Михайлович  ТАБОР народився в селі Торосове 13 серпня 2003 року. Ще малою дитиною залишився без матері. Навчався в місцевому закладі освіти, згодом – у Крижопільському професійному ліцеї опанував фах маляра-штукатура. 28 липня 2023 року добровільно підписав контракт і став на захист України. Він був матросом, старшим навідником гранатометного взводу роти вогневої підтримки 2 батальйону морської піхоти. Загинув 20 грудня 2023 року під час виконання бойових завдань поблизу населеного пункту Кринки Херсонської області.

Ось такими були наші відважні захисники. Такими вони залишаться в нашій пам’яті навіки.

На завершення урочистостей рідні, близькі та запрошені поклали квіти до меморіальних табличок. Батьки, діти, брати, сестри і всі, хто був присутній у ту мить, не стримували сліз. Заплакала й матінка-природа за своїми вірними синами, рясно скропивши землю лагідним дощиком.

Вічна вдячність і шана нашим мужнім воїнам!

Низький уклін батькам, які виховали таких достойних дітей! Пам’ять про захисників назавжди залишиться в наших серцях.

« повернутися