На щиті повернувся Герой, молодший лейтенант Сергій Вікторович Куник, 17.09.1986 – 04.02.2025рр. Серце України знову стислося від болю втрати. Сергій, народжений у мальовничому селі Троянів на Житомирщині, пройшов шлях від місцевої школи до здобуття фаху техніка-електрика у Житомирському агротехнічному коледжі. Його прагнення до знань не зупинилося, і він здобув кваліфікацію інженера-електрика у Харківському національному університеті міського господарства ім. О.М. Бекетова. Це свідчить про його цілеспрямованість та наполегливість у досягненні поставлених цілей. Сергій був справді багатогранною особистістю, яка працювала у різних сферах. Як інженер, він відповідав за встановлення відеоекранів на важливих спортивних, культурно-масових та політичних заходах, що вимагало відповідальності та точності. Його захоплення виходили далеко за межі професійної діяльності: він любив малювання, захоплювався футболом, моделюванням військової техніки та авіації, займався фермерством та риболовлею. Особливо цінував природу та працю на землі, що свідчить про його глибокий зв’язок із рідною землею. У колі близьких Сергій був відомий як щира, добродушна людина, завжди готова прийти на допомогу. Він побудував міцну, люблячу сім’ю, став турботливим чоловіком та батьком для свого сина.
«Моя справа вмерла з початком війни. Мав підстави не йти в армію. Але вирішив, що так перемогу не наблизиш, і пішов у військо», — згадував про себе Сергій. Його рішення піти захищати Україну, незважаючи на наявність причин не робити цього, є яскравим прикладом патріотизму та самовідданості. Сергію назавжди 38 років…
04.02.2025 року, виконуючи бойове завдання поблизу міста Покровськ на Донеччині, молодший лейтенант Куник Сергій Вікторович загинув смертю Героя, захищаючи нашу країну. Його жертовність не буде марною. Найголовніше, що він залишив після себе, — це пам’ять у серцях рідних і побратимів, а також натхнення продовжувати його справу. У планах командира Сергія було створення повноцінної інженерної служби у його взводі для ремонту безпілотників. Він мріяв працювати з потужними дронами-бомбардувальниками Vampire та розвивати наземні безпілотники-всюдиходи, що демонструє його інноваційне мислення та прагнення до вдосконалення оборонних технологій. Його героїзм та самовідданість були гідно відзначені численними державними та відомчими нагородами: почесним нагрудним знаком “Пілот БПЛА” – I ст., відзнакою “Святого Станіслава” – II ст., нагрудним знаком “За Службу та Звитягу” – III ст., медаллю “Захисник України”, відзнаками “За оборону м.Торецьк, м.Куп’янск”, медаллю “Ветеран війни-Учасник бойових дій”.
У вічній скорботі дружина, синочок, матуся, брат, рідні, друзі та бойові побратими… Світла пам’ять і вічна слава Герою, Сергію Кунику, молодшому лейтенанту, який віддав життя за Україну. Його ім’я назавжди вписане в історію нашої перемоги.
