На щиті повернувся справжній Герой України, вірний син нашої землі – Остапчук Ігор Олексійович. Він народився 16 грудня 1981 року і віддав своє життя за Україну 05 квітня 2025 року.

🕯️ ОСТАПЧУК ІГОР ОЛЕКСІЙОВИЧ
16.12.1981 – 05.04.2025рр.

Життєвий шлях Ігоря Олексійовича розпочався в сім’ї військовослужбовця у місті Нойштреліц, що в Німеччині. Згодом родина повернулася до України, на Житомирщину, оселившись у селищі Першотравенськ. Тут Ігор здобув початкову освіту у місцевій загальноосвітній школі, а потім продовжив навчання на філологічному факультеті Житомирського університету ім. Івана Франка. Рухаючись за покликом серця служити правді та закону, він вступив до Житомирського кооперативного фахового коледжу бізнесу і права, де опановував правознавство. Вищу юридичну освіту здобув у Національному університеті “Одеська юридична академія”. У цей період він зустрів своє кохання, створивши міцну та люблячу сім’ю.

Професійний шлях Ігоря Олексійовича був прикладом відданості справі та прагнення до справедливості. Він працював в апеляційному суді міста Житомира, обіймаючи посаду начальника відділу організаційного забезпечення розгляду кримінальних справ. Його активна громадська позиція, як депутата Корольовської районної ради у місті Житомирі, сприяла впровадженню політики добробуту для рідного міста та відстоюванню важливих рішень на благо громади. Життя Ігоря було сповнене глибокої любові до Батьківщини; він щиро вірив у незламність українського духу та єдність нації. Він глибоко поважав українську культуру, мову та традиції. Ігор був людиною щирою, доброю, справедливою і принциповою. У вільний час захоплювався спортом, зокрема, футболом та плаванням.

Найвищою цінністю для нього була сім’я. Ігор Олексійович є взірцем чудового сім’янина, люблячого сина та вірного друга. Свою любов до життя та рідної землі він передавав своїй донечці.

З першим кроком ворога на українську землю, Ігор без вагань став на її захист. Він добровільно вступив до лав Збройних Сил України, став бойовим медиком, рятуючи життя побратимів і мужньо борючись за волю та незалежність України. За виявлену відвагу та героїзм він був нагороджений почесною відзнакою “Ветеран війни – Учасник бойових дій”.

05 квітня 2025 року, під час виконання бойового завдання, старший матрос Остапчук Ігор Олексійович загинув смертю Героя. Його душа відлетіла у вічність, залишивши по собі незабутній приклад мужності, жертовності та гідності.

У вічній скорботі з ним залишаються дружина, донечка, батьки, вся родина, друзі, побратими – і вся Україна, яка ніколи не забуде його подвигу.

Світла пам’ять і вічна слава Герою…