Національна трагедія та людська біда – це втрата невинних життів. Кожен із нас, незалежно від віку, статі, походження, віросповідання чи будь-яких інших відмінностей, повинен об’єднати свої зусилля для запобігання подібним жахіттям і протистояння тим, хто несе смерть. Історія свідчить про це, закарбувавши найстрашніші моменти людської жорстокості кривавими сторінками.

У Бабиному Яру нацистський режим безжально знищив щонайменше 100 тисяч мирних мешканців та військовополонених. Серед жертв були немовлята, яким виповнилося лише три дні, і старші люди, яким було 103 роки. На жаль, сучасність продовжує сумні традиції минулого. За період повномасштабної війни, що триває вже понад півтора року, російські загарбники забрали життя щонайменше 20 тисяч мирних українських громадян.

Схиляю голову перед пам’яттю всіх жертв Бабиного Яру. Моя найщиріша надія – це світ, де подібні трагедії ніколи не повторяться. Ми повинні боротися за мир і справедливість, щоб майбутні покоління жили без страху перед невинною загибеллю. Запам’ятати уроки минулого – наш обов’язок перед майбутнім. Кожна втрачена душа – це рана на тілі людства, яку потрібно лікувати спільними зусиллями і пам’яттю.